Перейменування вулиць
13.03.2018
dekomunizatsia-586x319.jpg
Шановні друзі! Долучайтесь до обговорення!

Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація повідомляє про те, що з 12 березня 2018 року розпочалося громадське обговорення щодо перейменування вулиці Саратовської у Шевченківському районі міста Києва на вулицю Героїв Базару. Обговорення буде тривати до 12 травня 2018 року.
Долучитися до обговорення перейменування вулиці, надати свої пропозиції та зауваження може кожний киянин, зайшовши на офіційний сайт Київської міської державної адміністрації (http://kievcity.gov.ua/ ) в розділ «Обговорення перейменування вулиць». 

Інформаційна  довідка
Сара́товська ву́лиця — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевості Дехтярі, Нивки. Пролягає від вулиці Януша Корчака до вулиці Стеценка.
Виникла у середині XX століття під назвою 864-та Нова вулиця. Сучасна назва — з 1955 року, на честь російського міста Саратов. Прокладена у вигляді бульвару. Забудова вулиці відноситься до початку 1960-х років.

Герої Базару — 359 полонених вояків похідної групи Армії УНР, які відмовились перейти на службу до Червоної Армії і були розстріляні 21 листопада 1921 року біля с. Базар Житомирської області.

Бій під Малими Міньками — бій 17 листопада 1921 року поблизу села Малі Міньки, Овруцький повіт, Волинська губернія. У ході цієї битви в боротьбі з більшовиками зазнала поразки Волинська група Повстанської армії УНР під командуванням генерала-хорунжого Юрія Тютюника.
Г.Котовський пропонував повстанцям перейти на службу до Червоної армії, але всі вояки відмовилися від цієї пропозиції.
18 листопада полонених, оточених кінним ескортом, перевели до Базара, де над ними відбувся суд. Допит проводили Г. Котовський та співробітник ЧК І. Гаркавий. Полонених українців підводили до ям і розстрілювали з кулеметів. Близько 22-ї години 21 листопада розстріляли перших 25 старшин. Протокол Надзвичайної комісії свідчить, що під Малими Миньками було вбито більше 400 бійців, до полону захоплено разом із пораненими 537 вояків, з яких до суду дожило лише 443. До найвищої міри покарання — розстрілу — засудили 360 повстанців. Осіб командного складу направили до Києва для додаткового допиту, більшість із них було страчено. Упродовж тижня 95 полонених «померли від ран», 83 відправлені на допит до Києва, решта, серед них молодший брат міністра військових справ УНР Олексій Петрович Сальський, засуджені до розстрілу. 22 і 23 листопада «суд» продовжувався, повстанців невеликими групами підводили до ям, викопаних місцевими селянами з наказу більшовиків, і розстрілювали.
За даними, які наводить український історик Роман Коваль, серед вояків, що загинули під Базаром, були не лише українці, а й представники інших народів. Згідно з анкетами розстріляних, 85,88 % з них становили українці, 9,41 % — росіяни (це не менше 32 осіб), поляки — 1,47 %, білоруси та євреї — 1,18 %, німці — 0,59 %.