Звіт про результати дослідження громадської думки молоді з актуальних питань оздоровлення
31.01.2017
ssport_noliguhlaserkg.pngЗвіт про результати дослідження громадської думки молоді
з актуальних питань оздоровлення засобами фізичної культури і спорту
Думка студентської молоді щодо ціннісних орієнтаці.
Визначаючи  цілі та пріоритети у своєму житті, респонденти назвали передусім такі цінності, як кохання, виховання дітей, взаємостосунки з  близькими/родичами та спілкування з друзями. Друге місце в умовному рейтингу цінностей студентської молоді посідають навчання, хобі, створення сім’ї, секс, читання літератури і  заняття фізкультурою та спортом. На третьому місці – відвідування культмасових заходів, домашнє господарство, робота за спеціальністю та підприємницька діяльність. Громадська робота, спілкування в соціальних мережах, відвідування вечірок/кафе, віра та дотримання релігійних обрядів, прослуховування радіо і перегляд телепередач посідають останнє, четверте, місце.
Громадська активність студентської молоді.
Незважаючи на те, що громадська робота не є першочерговою цінністю для молоді, 39% опитаних студентів вважають її важливою в житті людини і за останній рік в діяльності різних громадських організацій брали участь 70% студентської молоді.
Найчастіше молодь бере участь у діяльності громадських організаціях, які мають культурно-освітнє спрямування. Зокрема, це такі організації, як студентське самоврядування; організації, пов’язані з освітою, наукою, мистецтвом, музикою; спортивні організації або організації, пов’язані з проведенням дозвілля; волонтерські, а також благодійні або гуманітарні організації. Участь у цих організаціях дещо частіше беруть дівчата, ніж хлопці, участь у  діяльності спортивних організацій перевага за хлопцями.
Менш цікавими для молоді виявилися громадські організації екологічного спрямування, профспілки та групи самодопомоги.
Політичні партії, а також організації національно-патріотичного спрямування не популярні в молодіжному середовищі. За останній рік участь у таких організаціях брали в середньому 4% серед усіх опитаних. Те саме можна сказати й про релігійні організації.
30% молоді протягом останнього року залишилися байдужими до громадських ініціатив, оскільки не брали участі в діяльності жодної громадської організації. Можна зазначити, що дещо меншу громадську активність,  порівняно зі студентами інших вузів, продемонстрували студенти Академії статистики України.  При цьому менш активними, порівняно з дівчатами, виявилися юнаки. Також на зниження громадської активності впливає вік респондентів. Зокрема пік зменшення громадських ініціатив припадає на 20-21 рік.
 
Соціальний настрій та очікування молоді.
Одним з показників благополуччя, стійкості положення людини виступає соціальний настрій. Не дивлячись на безліч проблем, не задоволені своїм життям лише 15% опитаних студентів, тоді як більшість молоді (85%) влаштовує її життя. Можна стверджувати, що здебільшого студентська молодь є прагматиками-реалістами, оскільки покладаються у своєму житті виключно на самих себе, але при цьому не виключають вплив зовнішніх обставин.
За результатами опитування, трохи більше половини опитаних з надією та оптимізмом дивляться у майбутнє, майже чверть сприймає майбутнє спокійно, а двадцять відсотків студентської молоді налаштовані песимістично, оскільки серйозно занепокоєні своїм майбутнім (з них 14% відчувають тривогу.
Зазначимо, що більш оптимістично налаштованими виявилися студенти КНУ ім. Т.Г. Шевченка та НПУ ім. М.П. Драгоманова, менш оптимістично - студенти НАСОА, які частіше за інших з острахом дивляться у своє майбутнє, відчуваючи при цьому тривогу і невпевненість у завтрашньому дні.
 
Вирішення молодіжних проблем
Більше половини опитаної студентської молоді при вирішенні своїх проблем, в першу чергу, покладається на себе. Окрім цього третина респондентів очікує вирішення молодіжних проблем від соціальних служб та громадських молодіжних об’єднань. Двадцять відсотків опитаних сподіваються на центральні та місцеві органи державної влади.
Здоровий спосіб життя
Інструментарій дослідження давав змогу респондентам оцінити вплив чинників на здоров’я людини. За результатами опитування провідне місце в умовному рейтингу посідають такі чинники, як:
  • навколишнє середовище;
  • заняття фізкультурою та спортом;
  • структура та якість харчування;
  • медичне обслуговування.
Дещо нижче оцінюють молоді люди вплив на здоров’я таких умов, як навчання та житло, а також матеріальний достаток.
Значно менший вплив на стан здоров’я молоді, за оцінками респондентів, мають стосунки з батьками та рідними.
Цікавим виявився той факт, що молодь набагато меншого значення надає таким чинникам, що безпосередньо визначають життєвий тонус людини, змістовні характеристики її духовного і психічного здоров’я. Це, зокрема, стосується можливості організації вільного часу; стосунків з друзями, ровесниками; вміння розслабитися; задоволеність собою.
 Переважна більшість опитаної молоді вважає свій спосіб життя здоровим. Частка таких респондентів трохи більша серед студентів, які навчаються у КНУ ім. Т. Г. Шевченка та КНЕУ ім. В. Гетьмана.
Для того аби бути здоровим, студенти вдаються до різних дій, а саме:
  • застосовує різноманітні фізичні навантаження (ходьба пішки, заняття спортом, регулярне виконання зарядки, фізичних вправ, біг:
  • намагається правильно харчуватися;
  • не має шкідливих звичок ;
  • вживає вітаміни, БАДи .
При цьому дівчата дещо частіше за хлопців ходять пішки, дбають про правильне харчування та не мають шкідливих звичок. Стосовно фізичних навантажень, хлопці дещо частіше, ніж дівчата, бігають та займаються спортом. Тоді, як дівчата частіше роблять зарядку та легкі фізичні вправи.
 
Поширеність шкідливих звичок серед молоді.
Майже половина опитаних студентів зазначили, що не мають шкідливих звичок. Третина опитаних зазначили, що палили цигарки протягом останнього перед опитуванням місяця.
Переважна більшість молоді з числа опитаних мають досвід вживання алкогольних напоїв: 41% молоді робить це декілька разів на рік, у свята; 39% - декілька разів на місяць; 8% - декілька разів на тиждень і 1% - щодня. Суттєвої різниці залежно від віку, статі та навчального закладу при цьому не виявлено.
Що стосується наркотиків, то, переважна більшість студентської молоді не має досвіду вживання наркотичних речовин (81%). Серед тих, хто будь-коли пробував наркотики – 11% робили це один раз у житті, 5% - декілька разів, 2% - роблять це час від часу. Питома вага тих, хто має досвід вживання наркотиків, трохи більша серед юнаків, ніж серед дівчат.
Той факт, що значна частка тієї молоді, яка не займається фізкультурою чи спортом, палить цигарки, вживає алкоголь та наркотики і при цьому оцінюють свій спосіб життя як цілком здоровий, говорить про те, що певна частка молоді не вбачає шкідливого впливу цих звичок на власне здоров’я.
 
Заняття фізкультурою і спортом
За результатами опитування переважна більшість студентської молоді займається фізичною культурою або спортом в тій чи іншій мірі, витрачаючи певний час для цього. Найчастіше молодь підтримує себе в спортивній формі, витрачаючи на це 2-3 години на тиждень, про що зазначила третина опитаних. Чверть молоді витрачає на заняття фізкультурою приблизно годину на тиждень. Ще чверть респондентів займаються спортом для досягнення певних результатів у спорті та витрачають на це від 4 до 6 годин на тиждень.  При цьому треба зазначити, що не виявлено суттєвих розбіжностей показника фізичної активності студентської молоді залежно від їхнього віку та статі.
На сьогоднішній день в м. Києві існує безліч можливостей для занять спортом, як на платній основі, так і безкоштовно. Вибір залежить від бажання і можливостей людини і студенти не є винятком:
  1. більше половини опитаних займаються спортом на стадіоні або в спортзалі самостійно, без тренера чи інструктора. При цьому найбільша частка таких респондентів серед студентів НАСОА;
  2. 43% віддають перевагу платним спортивним клубам, тренажерним залам чи фітнес-центрам. Частіше за інших, мають змогу займатися спортом на платній основі студенти Академії адвокатури України, КНУ ім. Т.Г. Шевченка  та КНЕУ ім. В. Гетьмана;
  3. 26% займаються у безкоштовних секціях, в тому числі й на базі навчального закладу, в якому вони навчаються. Таку  форму для занять спортом частіше за інших обирають студенти КНЕУ ім. В. Гетьмана та НПУ ім. М.П. Драгоманова. Це може свідчити, як про наявність матеріально-технічної бази для занять фізкультурою та спортом, так і про належний рівень організації фізкультурної та спортивно-масової  роботи у цих навчальних закладах.
Суттєвої різниці за статево-віковими ознаками при цьому не виявлено.
Не зважаючи на те, що більшість опитаних студентів в тій чи іншій мірі займаються фізкультурою та спортом, 13% респондентів протягом тижня напередодні опитування не витратили жодної години на фізичні вправи. Ще майже 5% - не змогли пригадати, скільки часу на це витрачали (найбільше таких студентів, порівняно з іншими навчальними закладами, виявилась у НПУ імені М. П. Драгоманова). Частка тих, хто зовсім не мав будь-якого фізичного навантаження трохи більша серед хлопців, ніж серед дівчат.
Основною перешкодою для занять фізкультурою та спортом, на думку більшості студентської молоді, незалежно від її фізичної активності, є відсутність вільного часу. Іншими причинами того, що молодь не займається різними видами рухової активності є лінощі, а також нестача коштів для відвідування платних тренажерних залів, фітнес-центрів та на придбання спортивного одягу чи інвентарю, необхідних для занять спортом.