ОФІЦІЙНИЙ САЙТ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
 
Головна Пошук e-mail

el_zvern.png
grafik-priyomiv.jpg
 

Наш банер

 baner_shrda.png
pereimenuv.png
partnerski_proektu.png
uryadova-liniya.png
2d4c64573e448af2cecbc17abba85ef7_1434053164_medium.png
obgovorennja.jpg
vidkr_urjad.png
city_light_new_03.jpg
shvydka_jur_dopomoga.png
museum_.gif
golodomor.png
academy.jpg

Погода
Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер:

karta1.jpg

Лічильник відвідувань

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні3641
mod_vvisit_counterВчора6971
mod_vvisit_counterНа цьому тижні10612
mod_vvisit_counterЗа місяць45596
mod_vvisit_counterЗа весь час3811825
ДФС району Надрукувати Надіслати електронною поштою
28.01.2016

ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві

Керівництво ДПІ у Шевченківському районі:

КРИЖАНОВСЬКИЙ Віктор Іванович

В. о. начальника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ  ДФС у м. Києві - перший заступник начальника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ  ДФС у м. Києві

КОРНІЄВСЬКА Ольга Михайлівна

- заступник начальника ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві

 

Адреси: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 26 тел: 044-238-95-57, 044-238-92-54, 044-482-34-86
пров. Політехнічний, 5а тел: 044-238-95-57
вул. Щербакова, 48а, чергова частина податкової міліції тел: 044-443-99-47


Телефон приймальні громадян: 044-482-34-83
Код ДПІ у Шевченківському районі - 2659
Податковий номер (Код ЄДРПОУ ДПІ) – 39561761
Офіційна поштова скринька: Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських та пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати java-script.

Поштова скринька щодо отримання запитів на публічну інформацію: Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських та пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати java-script. Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських та пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати java-script.

Поштова скринька для подання громадянами письмових звернень в електронному вигляді:  Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських та пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати java-script. Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських та пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати java-script.

 

 

Новини

 

04.02.2016
 
Звітування неприбуткових організацій за 2015 рік
 
Нагадуємо, що до затвердження визначеного пп. 133.4.3 Податкового кодексу України Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації здійснюється подання Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій, затвердженого Наказом Міндоходів від 27.01.2014 р. № 85.
При цьому до затвердження Кабміном Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру для цілей подання Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій у частині застосування ознаки неприбутковості слід керуватися наказом Мінфіну від 24.01.2013 р. №37.
При поданні Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій слід враховувати вимоги п. 46.4 Податкового кодексу України, яким визначено, що якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання, всупереч нормам Податкового кодексу України з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації. 
Платник податків у разі необхідності може подати разом з  декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. 
 
Податкова соціальна пільга – 2016
 
Розмір податкової соціальної пільги визначається виходячи з прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року. З 01.01.2016 р. податкова соціальна пільга як і раніше дорівнює 50 % від прожиткового мінімуму для працездатної особи. Єдиною зміною стало, що тепер цю норму закріпили у під пункті 169.1.1 Податкового кодексу України.
Отже, розмір загальної податкової соціальної пільги, на котру платник податку має право у 2016 році складатиме – 689 грн.
Граничний розмір доходу до котрого застосовується податкова соціальна пільга відповідно до під пункту 169.4.1 Податкового кодексу України дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. Тобто у 2016 році граничний розмір доходу для застосування податкової соціальної пільги становитиме1930 грн.
Право на підвищену податкової соціальної пільги мають:
- 100 % - платники податку, які утримують двох чи більше дітей віком до 18 років (689 грн.), - у розрахунку на кожну таку дитину  (під пункт 169.1.2 Податкового кодексу України);
- 150 % - особи зазначені у під підпункті 169.1.3 Податкового кодексу України (1033,50 грн);
- 200 % - особи зазначені у під підпункті 169.1.4 Податкового кодексу України (1378 грн).
 
Платникам єдиного податку про зміни законодавства у 2016 році!
 
ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві у зв’язку з набранням чинності з 1 січня Закону України від 24 грудня 2015 року №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» інформує про зміни щодо справляння єдиного податку.
Збільшено розмір єдиного податку для першої та другої груп.
Максимальний розмір становить:
для платників першої групи: 137,80 грн. за місяць (10% мінімальної заробітної платив встановленої законом на1 січня податкового (звітного) року); 
для платників другої груп: 275,60 грн. за місяць (20% мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року).
Зменшено з 20 000 000 до 5 000 000 обсяг доходу протягом календарного року для платників третьої групи. Теперішні умови застосування спрощеної системи для платників третьої групи: фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує5 млн гривень.
Збільшено ставки єдиного податку для третьої групи: з 2 до 3%доходу - у разі сплати податку на додану вартість; з 4 до 5% доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Збільшено ставки податку для четвертої групи залежно від категорії (типу) земель. Для платників єдиного податку четвертої групи збільшено ставки податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду:
- із 0,45 до 0,81% від бази оподаткування для ріллі, сіножатей і пасовищ;
- із 0,27 до 0,49% для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях;
- із 0,27 до 0,49% для багаторічних насаджень;
- із 0,09 до 0,16% для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях;
- із 1,35 до 2,43% для земель водного фонду;
- із 3 до 5,4% для ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди.
У 2016 році база оподаткування єдиним податком для платників єдиного податку четвертої групи (сільськогосподарських товаровиробників) визначається з урахуванням таких особливостей:
1) для сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень)базою оподаткування є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня 2015 року відповідно до порядку, встановленого розділом XII Податкового кодексу України;
2) для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) базою оподаткування є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або в області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня 2015 року відповідно до порядку, встановленого розділом XII Кодексу.
 
Платникам екологічного податку та рентної плати необхідно звітувати за новими формами декларацій!
 
Починаючи з IV кварталу 2015 року платникам екологічного податку та рентної плати необхідно подавати Податкові декларації за новою формою.
Нагадаємо, що наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 «Про затвердження форми Податкової декларації екологічного податку», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 вересня 2015 року за № 1052/27497, змінено форму Податкової декларації екологічного податку.
Наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 «Про затвердження форми Податкової декларації з рентної плати», зареєстрованим  в Міністерстві юстиції України 03 вересня 2015 року за № 1051/2749, змінено форму Податкової декларації з рентної плати.
Разом з тим, відповідно до п. 250.1 ст. 250 п. 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України базовий податковий період для екологічного податку та рентної плати дорівнює календарному кварталу. Податкові декларації екологічного податку та рентної плати подаються платниками податків протягом 40 календарних днів, що наступають за останнім календарним днем податкового періоду. (пп. 49.18.2 ст. 49 Податкового кодексу України).
 
Увага! Всеукраїнський семінар-форум
 
ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві інформує платників податків про проведення Всеукраїнського семінару-форуму ДП «Сервісно-видавничого центру» за участі фахівців ДФС України на тему: « Офіційно про податкові новації - 2016».
Семінар відбудеться 12 лютого 2016 року у приміщенні Конгрес-холу ДФС України, за адресою: м. Київ, Львівська пл., 8.
Початок семінару о 11 год. 00 хв., реєстрація розпочинається о 10.00.
З питань реєстрації та участі звертатись за телефонами
(044) 501-06-42, (044) 236-16-42

 

 

04.02.2016

 

Платники податків Шевченківського району найбільше поповнили бюджет столиці 

 

За оперативними даними, у Києві в перший місяць 2016 року платниками податків до бюджетів усіх рівнів сплачено 3 мільярди 505 мільйонів гривень, з яких до загального фонду Державного бюджету перераховано 2 мільярди 519 мільйонів гривень. В порівнянні з відповідними показниками за січень 2015 року надходження зросли на 55 мільйонів гривень», – повідомила начальник Головного управління ДФС у місті Києві Людмила Демченко.

Дві третини усіх загальних надходжень сплачено платниками чотирьох районів столиці, а саме Шевченківського (20%), Печерського (18%), Голосіївського (11%) та Солом’янського (12%).
За словами керівника столичної фіскальної служби, вказане збільшення надходжень відбулось за всіма основними податками, зокрема: на 140 мільйонів гривень (на 30%) зросли надходження з податку на доходи фізичних осіб та склали 603 мільйони гривень; на 219 мільйонів гривень (на 16%) збільшились надходження податку на додану вартість та склали 1 мільярд 632 мільйони гривень, на 15 мільйонів гривень (на 20 %) підвищився рівень сплати військового збору – 92 мільйони гривень було перераховано в держбюджет, а також на 19 мільйонів гривень (5%) збільшились надходження збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності та склали 38 мільйонів гривень.
До бюджету міста Києва у січні 2016 року столичними платниками податків було сплачено 986 мільйонів гривень, що на 40 % більше ніж роком раніше. Столична скарбниця додатково поповнилась на 282 мільйони гривень. Збільшення в порівнянні з січнем минулого року відбулось за основними податками: на 56% зросла плата за землю, яка склала 187 мільйонів гривень; єдиний податок зріс на 44% та склав 70 мільйонів гривень.
Як зазначила Людмила Демченко, дві третини усіх загальних надходжень сплачено платниками чотирьох районів столиці, а саме Шевченківського (20%), Печерського (18%), Голосіївського (11%) та Солом’янського (12%).
За оперативними даними, у Києві в перший місяць 2016 року платниками податків до бюджетів усіх рівнів сплачено 3 мільярди 505 мільйонів гривень, з яких до загального фонду Державного бюджету перераховано 2 мільярди 519 мільйонів гривень. В порівнянні з відповідними показниками за січень 2015 року надходження зросли на 55 мільйонів гривень», – повідомила начальник Головного управління ДФС у м. Києві Людмила Демченко.
За словами керівника столичної фіскальної служби, вказане збільшення надходжень відбулось за всіма основними податками, зокрема: на 140 мільйонів гривень (на 30%) зросли надходження з податку на доходи фізичних осіб та склали 603 мільйони гривень; на 219 мільйонів гривень (на 16%) збільшились надходження податку на додану вартість та склали 1 мільярд 632 мільйони гривень, на 15 мільйонів гривень (на 20 %) підвищився рівень сплати військового збору – 92 мільйони гривень було перераховано в держбюджет, а також на 19 мільйонів гривень (5%) збільшились надходження збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності та склали 38 мільйонів гривень.
До бюджету міста Києва у січні 2016 року столичними платниками податків було сплачено 986 мільйонів гривень, що на 40 % більше ніж роком раніше. Столична скарбниця додатково поповнилась на 282 мільйони гривень. Збільшення в порівнянні з січнем минулого року відбулось за основними податками: на 56% зросла плата за землю, яка склала 187 мільйонів гривень; єдиний податок зріс на 44% та склав 70 мільйонів гривень.

 

 

20.01.2016

 

Увага! Декларація про майновий стан і доходи за 2015 рік подається за новою формою!

ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві нагадує, що з 1 січня 2016 року запроваджується нова форма декларації про майновий стан і доходи, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859.
Для зручності фізичних осіб у новій декларації об’єднано звітність з податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Враховуючи це, за результатами 2015 року фізичні особи, які отримували доходи не від податкових агентів (зокрема від інших фізичних осіб) та іноземні доходи, визначають податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору в одній податковій звітності. При цьому подання будь-якої додаткової звітності не передбачається.
Для спрощення та зменшення часу для її заповнення обсяг зменшено з 2 аркушів до 1, а кількість додатків – з 7 до 4.
Тепер додатки заповнюються лише при отриманні доходів, які передбачають особливий розрахунок оподатковуваного доходу при:
– отриманні доходів від двох та більше податкових агентів, у випадках передбачених Податковим кодексом;
– операціях з інвестиційними активами;
– отриманні іноземних доходів;
– визначенні оподатковуваного доходу від здійснення підприємницької та незалежної професійної діяльності.
Значна кількість інформації, яка раніше заповнювалась в додатках, наразі відображається в самій декларації.
Так, інформація про уповноважену особу, яка раніше відображалась в окремому додатку, тепер відображається в декларації.
Фізичні особи, які мають намір скористатися правом на податкову знижку раніше заповнювали декларацію і додаток, в якому визначали реквізити всіх первинних документів за понесеними витратами. Тепер такі фізичні особи заповнюють лише декларацію, в якій відображають загальну суму понесених витрат та суму податку до повернення.
Відомості щодо відчуження нерухомого (рухомого) майна відображаються в декларації без заповнення додатку та переліку відчуженого майна.
Інформація про отримані доходи та перелік майна, яке надається в оренду (суборенду) також без заповнення додатку відображається в декларації.
Крім того, якщо за результатами перерахунку податку з доходів, отриманих від двох та більше податкових агентів у випадках передбачених законодавством, виникає від’ємне значення, такий платник податку за результатами 2015 року має право задекларувати суму податку на доходи фізичних осіб до повернення з бюджету.
Одним з нововведень є те, що платник податків самостійно визначає свій статус: громадянин; особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність або підприємець, який перебуває на загальній системі.

Мінімальна заробітна плата у 2016 році!


ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві повідомляє, що відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» мінімальна заробітна плата у 2016 році становить: у місячному розмірі: з 1 січня - 1378 гривень, з 1 травня - 1450 гривень, з 1 грудня - 1550 гривень; у погодинному розмірі: з 1 січня - 8,29 гривні, з 1 травня - 8,69 гривні, з 1 грудня - 9,29 гривні.
Також хочемо зазначити, що згідно статті 7 вище зазначеного Закону у 2016 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2016 року - 1330 гривень, з 1 травня - 1399 гривень, з 1 грудня - 1496 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
дітей віком до 6 років: з 1 січня 2016 року - 1167 гривень, з 1 травня - 1228 гривень, з 1 грудня - 1313 гривень;
дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2016 року - 1455 гривень, з 1 травня - 1531 гривня, з 1 грудня - 1637 гривень;
працездатних осіб: з 1 січня 2016 року - 1378 гривень, з 1 травня -1450 гривень, з 1 грудня - 1550 гривень;
осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2016 року - 1074 гривні, з 1 травня - 1130 гривень, з 1 грудня - 1208 гривень.

З 1 січня стартувала деклараційна кампанія – 2016

ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві повідомляє, що з початку 2016 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2015 року.
За вибором платника податків декларації подаються за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою; поштою або засобами електронного зв’язку.
Звертаємо увагу, що поштою документи потрібно надсилати з повідомленням про вручення та з описом про вкладення не пізніше, ніж за п'ять днів до закінчення граничного строку подання. Якщо ж декларація подається в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису, то надсилати її потрібно не пізніше закінчення останньої години граничного строку подання.
Звертаємоу увагу, що для комфортного звітування громадян протягом січня-квітня 2016 року центри обслуговування платників податків працюватимуть за подовженим режимом роботи, при цьому подати декларацію можна буде також й у вихідні дні. У разі необхідності платники зможуть отримати безкоштовні консультації та допомогу в заповненні декларації.
Також вкотре нагадуємо, що з 1 січня 2016 року запроваджується нова форма декларації про майновий стан і доходи, в якій об’єднано звітність по податку на доходи фізичних осіб та військовому збору. Враховуючи це, за результатами 2015 року податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору визначатимуться в одній податковій звітності.
Детальніше про особливості деклараційної кампанії 2016 року можна дізнатися за посиланням​​​​​​​​​​​​​​ http://sfs.gov.ua/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan-2016/.

ЄСВ на 2016 рік!

ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві інформує, що відповідно до Закону України від 24.12.2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» у 2016 році єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі за текстом - Закон), встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 Закону бази нарахування єдиного внеску.
У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
Отже, розмір ЄСВ для кожного підприємця за себе особисто з січня 2016 пo квітень = 1378 * 0,22 = 303,16 гривень. В травні-листопаді 2016 = 1450 * 0,22 = 319,00 гривень. В грудні 2016: = 1550 * 0,22 = 341 гривня.

Про ставки єдиного податку у 2016 році!

ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві інформує, що згідно пункту 293.1 статті 293 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПКУ) ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Так, відповідно до пункту 293.2 статті 293 ПКУ фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
1) для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;
2) для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно пункту 293.3 статті 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:
1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;
2) 5 відсотки доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ставка єдиного податку встановлюється у розмірі, визначеному підпунктом 2 пункту 293.3 цієї статті.

 

 

10.12.2015

 

Спрощено процес електронного звітування!

ДПІ у Шевченківському районі столиці повідомляє, що Державною фіскальною службою України спрощено процес укладання Договорів, надісланих в електронній формі, а саме, починаючи з 25 листопада 2015 року, платником податків укладається один Договір з територіальним органом ДФС за основним місцем обліку. До Договору додаються посилені сертифікати відкритих ключів.
Нагадаємо, що договір про визнання електронних документів укладається відповідно до положень Порядку підготовки та подання податкової звітності в електронному вигляді, яка надсилається засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженого наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, зареєстрованим у Міністерстві юстиції 16.04.2008 за № 320/15011.
Додатково інформуємо про запровадження нового електронного сервісу управління ЕЦП.
Такий сервіс надає можливість керівнику вносити до системи подання документів в електронному вигляді інформацію щодо сертифікатів відповідальних осіб та самостійно визначити термін, на який відповідальній особі надається право підпису податкових документів (в межах строку дії сертифікату такої відповідальної особи). Також в повідомленні може бути надана інформація щодо нового сертифіката керівника (до закінчення строку дії попереднього сертифікату) або бухгалтера.
Для формування та подання платниками інформації щодо ЕЦП в електронному вигляді до автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронної звітності» розроблено новий електронний формат Повідомлення. До Повідомлення додаються сертифікати відповідальних осіб, зазначених у Повідомленні, та таке Повідомлення підписується ЕЦП цих відповідальних осіб. Сформоване Повідомлення обов’язково підписується керівником електронним цифровим підписом, сертифікат якого на момент отримання Повідомлення вже наявний у системі подання документів в електронному вигляді як діючий сертифікат керівника платника податків.

Право на податковий кредит у разі отримання електроенергії

ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві нагадує, що з 29 липня набрали чинності зміни внесені до пункту 201.4 Податкового кодексу України в частині складання податкових накладних при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг, що мають безперервний або ритмічний характер. Такі зміни стосуються також операцій з постачання електричної енергії.
Так, відповідно до пункту 201.1 ПКУ з урахуванням внесених змін платники податку в разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:
покупцям - платникам податку - можуть скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця;
покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.
Якщо протягом місяця постачальник отримав в рахунок оплати вартості товарів/послуг більше коштів, ніж було фактично поставлено протягом такого місяця товарів/послуг, то таке перевищення вважається попередньою оплатою, на яку складається окрема податкова накладна у загальному порядку. Така податкова накладна складається не пізніше останнього дня відповідного звітного періоду.
Для цілей застосування норм Кодексу ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.
Відповідні роз’яснення надані в листі ДФС України від 03.11.2015р. №23374/6/99-99-19-03-02-15.

Пільги по земельному податку: особливості застосування при наданні приміщень в оренду

ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві нагадує, що плата за землю належить до місцевих податків і відповідно встановлюється рішеннями сільської, селищної чи міської ради. Останніми також затверджуються пільги по даному податку з врахуванням норм Податкового кодексу України.
Варто зазначити, що пунктом 284.3 статті 284 Податкового кодексу передбачено, якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території. Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.
Зазначена інформація міститься в листі ДФС України від 06.11.2015 р. N 23718/6/99-99-15-03-02-15.

Якщо товари чи послуги придбані у неприбуткової організації!


Законом від 28 грудня 2014 року № 71 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" розділ III "Податок на прибуток підприємств" Податкового кодексу України (далі за текстом - Кодекс) викладено в новій редакції та передбачено розраховувати об'єкт оподаткування податком на прибуток на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень Кодексу.
Нормами підпункту  140.5.4 статті 140 Кодексу передбачено збільшення фінансового результату податкового (звітного) періоду на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у неприбуткових організацій (крім бюджетних установ). Документом, що підтверджує статус неприбутковості організації, є Рішення про її внесення в Реєстр неприбуткових організацій (установ), видане контролюючим органом ДФС за їх місцезнаходженням з присвоєнням відповідної ознаки неприбутковості.
Документами, що підтверджують статус бюджетної установи, можуть бути: положення про орган, установу чи організацію; статут органу, установи чи організації, рішення про створення; довідка (витяг) з ЄДРПОУ; лист вищого контролюючого органу, установи чи організації тощо.
Винятком із загального правила збільшення фінансового результату є випадки, коли загальна вартість придбаних у неприбуткових організацій протягом року активів чи послуг, не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. У 2015 році це становить 60900 гривень. Слід зазначити, що у разі, якщо сума операцій перевищує 60900 гривень, коригування фінансового результату до оподаткування, визначені цим підпунктом, проводяться на всю суму операцій.

Чи повинна подавати податкову декларацію про майновий стан та доходи новостворена фізична особа – підприємець ?


Відповідно до пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі за текстом – ПКУ) фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування, подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.
Форма декларації про майновий стан і доходи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (далі – податкова декларація).
Фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність. Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи станом на дату державної реєстрації підприємця.
Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків), протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Отже, якщо новостворена фізична особа – підприємець перейшла на спрощену системи оподаткування у місяці або кварталі, в якому здійснена процедура державної реєстрації як суб’єкта господарювання, то вона подає до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, податкову декларацію про майновий стан і доходи за період від дати державної реєстрації до переходу на спрощену систему оподаткування.

 

03.12.2015

 

Про стан надходжень податків і зборів від платників Шевченківського району

Ефективна стратегія взаємодії та порозуміння з платниками податків, комфортність в обслуговуванні, та звісно ж, правильна громадянська позиція жителів та підприємців Шевченківського району – основні чинники, які сприяють стабільним надходження платежів до бюджету.

Впродовж січня-жовтня поточного року до Зведеного бюджету платниками Шевченківського району столиці мобілізовано понад 9 мільярдів 88 мільйонів гривень податків і зборів, що у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, прирівняним до умов оподаткування 2015 року, більше на понад 3 мільярди 144 мільйони гривень.
З них до державного бюджету перераховано понад 7 мільярдів 963 мільйони гривень, місцевий бюджет отримав понад 1 мільярд 919 мільйони гривень.
До державної скарбниці найбільше надійшло податку на додану вартість – понад 3 052 млн. грн, податку на прибуток – 1 237,4 млн. грн, акцизного податку – 152,8 млн грн, а основними бюджетоформуючими платежами місцевих бюджетів, і надалі, залишаються податок на доходи фізичних осіб – 1 238,7 млн грн, єдиний податок з юридичних та фізичних осіб – 188,7 млн грн, плата за землю – 214,3 млн гривень.
Повна та своєчасна сплата податків та зборів не лише наповнює бюджет, але й сприяє поліпшенню соціально-економічного становища в державі.

Затверджено нову форму податкової декларації про майновий стан і доходи

ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві звертає увагу, що 17.11.2015 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», яким затверджено:
- нову форму податкової декларації про майновий стан і доходи;
- Інструкцію щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.
Тепер форма декларації складається з восьми розділів, що подаються на одному двосторонньому аркуші формату А4, та чотирьох додатків до декларації (раніше – семи), які подаються на одно-, двосторонніх аркушах формату А4 та містять розрахунки окремих видів доходів (витрат), зокрема:
- розрахунок ПДФО при отриманні доходів у формі заробітної плати від двох і більше податкових агентів згідно з підпунктом "є" пункту 176.1 Податкового кодексу України (додаток Ф1);
- розрахунок податкового зобов’язання з ПДФО та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами (додаток Ф2);
- розрахунок ПЗ з ПДФО та військового збору з доходів, отриманих з джерел за межами України (додаток Ф3);
- розрахунок ПЗ з ПДФО та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою (додаток Ф4).
Як і раніше, додатки є складовою частиною декларації і без неї не є дійсними.
Наказ Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 № 793 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 24.12.2013 за № 179/24711 втратив чинність.
Нагадуємо, що відповідно до п.46.6 Податкового кодексу України до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набувають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Звітувати ж за новою формою декларації платникам необхідно за результатами діяльності за 2015 рік.

Виправлення помилок у повідомленні за формою № 20-ОПП

Відповідно до пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України (далі за текстом – ПКУ) платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з розділом VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462), шляхом подання повідомлення за ф. № 20-ОПП.
У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни. У повідомленні поряд із реквізитом, який змінився, зазначається у дужках його попереднє значення.
При цьому в разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому - оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого.
Якщо суб’єкт господарювання виявив помилку у повідомленні за ф. № 20-ОПП він повинен подати повідомлення з виправленою інформацією про такі об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП до органу ДФС за місцезнаходженням таких об’єктів.
При заповненні повідомлення за ф. № 20-ОПП з виправленою інформацією у другій графі відомостей про об’єкти оподаткування платником податків зазначається код ознаки надання інформації 3 (надання інформації щодо зміни відомостей про об’єкт оподаткування). При цьому таке повідомлення подається разом з супровідним листом, в якому зазначається факт виправлення помилок у відомостях про об’єкт оподаткування.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 119.11).

Про порядок використання РРО інтернет-магазинами!


Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено обов'язок суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Що стосується доставки товарів кур’єрською службою, то при продажу товарів продавець повинен забезпечити доставку покупцю раніше роздрукованого розрахункового документа (чеку) разом із придбаним товаром за допомогою кур'єрської служби (поштової служби), яка може бути як сторонньою організацією, так і структурною одиницею продавця.
Також розрахунковий документ (чек) може бути виданий покупцю кур'єром (поштовою службою) при передачі покупцю придбаного товару та сплаті ним коштів за його придбання. При цьому такий розрахунковий документ (чек) повинен бути роздрукований з використанням РРО, зареєстрованого на такого кур'єра (поштову службу).
Детальна інформація щодо використання платниками податків реєстраторів розрахункових операцій розміщена у листі ДФС України від 01.10.2015 № 20887/6/99-99-22-07-03-15.

 

26.11.2015

 

Платникам єдиного податку - щодо зміни видів діяльності

ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві нагадує суб’єктам господарювання - платникам єдиного податку першої – третьої груп, що здійснення певної діяльності має відповідати умовам перебування їх на обраній групі платників єдиного податку. Згідно пункту 299.7 статті 299 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПКУ) до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про платника єдиного податку: особові дані, податкова адреса, місце провадження господарської діяльності, види господарської діяльності.
Для забезпечення достовірності інформації зазначеної в реєстрі платників єдиного податку, в разі зміни відомостей, суб’єкти господарювання мають надати заяву, до якої, зокрема включається інформація про зміну видів господарської діяльності (підпункт 298.3.1 пункт 298.3 стаття 298 ПКУ).
При цьому заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися зміни )пункт 298.5 стаття 298 ПКУ).
Платники єдиного податку третьої групи у разі зміни видів господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду повинні подати заяву разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни, заяву про внесення змін до реєстру платників єдиного податку. (пункт 298.6 стаття 298 ПКУ).
Разом з тим, якщо відбувається здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку платник єдиного податку зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності. (п.п. 7 підпункт 298.2.3 пункт 298.2 стаття 298 ПКУ).
Якщо контролюючим органом під час проведення перевірки буде виявлено факт порушення вимог ПКУ, здійснюється анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп за рішенням органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (пункт 299.11 стаття 299 ПКУ).

Податкова знижка для громадян


ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві нагадує, що повернути частину податку на доходи фізичних осіб, сплаченого громадянами із заробітної плати, можна, зокрема, з метою реалізації права на податкову знижку.
Згідно підпунктом 14.1.170 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПКУ) податкова знижка для громадян - це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.
Платники податку, які бажають скористатися правом на податкову знижку за підсумками звітного 2014 року, повинні до 31 грудня 2015 року подати річну податкову декларацію та додаток 6 (перелік сум витрат, що включаються до складу податкової знижки згідно зі статею 166 ПКУ) до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси (місцем проживання, за яким він береться на облік як платник податків в контролюючому органі). дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.
Правом на податкову знижку можуть скористаися громадяни, які в 2014 році отримували дохід у вигляді заробітної плати та:
– сплачували за навчання закладам освіти;
– сплачували проценти за іпотечним житловим кредитом;
– страхували себе або членів своєї сім’ї;
– оплачували допоміжні репродуктивні технології;
–всиновлювали дітей або понесли витрати у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу.
Якщо платник податку не скористається правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Нагадуємо, що кошти повертаються громадянину протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової деклараці та за бажанням платника можуть бути зараховані на його банківський рахунок або видані в установі банку за складеним окремим реєстром щодо повернення зайво сплачених коштів, про що повідомляється громадянина додатково.

Нагадуємо про умови застосування квартального податкового періоду для платників ПДВ


Відповідно до пункту 202.2 статті 202 Податкового кодексу України платники податку, які відповідно до підпункту «б» пункту 154.6 статті 154 Податкового кодексу України мають право на застосування нульової ставки податку на прибуток, на період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року, а також платники податку, які сплачують єдиний податок, можуть вибрати квартальний податковий період.
Заява про вибір квартального податкового періоду подається до контролюючого органу разом з декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року. При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року. У разі якщо протягом будь-якого періоду з початку застосування квартального податкового періоду платник податку втрачає право на застосування нульової ставки податку на прибуток, передбачений пп. «б» п.154.6 ст.154 Податкового кодексу України, такий платник податку зобов'язаний самостійно перейти на місячний податковий період, починаючи з місяця, на який припадає таке перевищення, що зазначається у відповідній податковій декларації за наслідками такого місяця. У разі якщо платник податку, який застосовував спрощену систему оподаткування, переходить на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, такий платник податку зобов'язаний самостійно перейти на місячний податковий період, починаючи з першого місяця переходу на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, що зазначається у відповідній податковій

Звернення громадян – бажання справедливості та позитивних змін

Сьогодення – складне та водночас цікаве з точки зору втілення можливостей зміни підходів до здійснення реальних реформ не лише на рівні ухвалення законів, а й на рівні їх імплементації та практичного виконання. Суспільство прагне позитивних змін, а тому обирає стан дії а не очікування.
В цьому сенсі звернення громадян є важливою складовою в подальших доброзичливих відносинах з представниками держави, упередження економічних порушень та встановлені істини. Тому для фахівців ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС України у м. Києві є важливим не тільки своєчасне надання ґрунтовних відповідей на звернення громадян, а також виявлення та розслідування причин, що викликають їх надходження.
Так за період з січня по жовтень поточного року до ДПІ надійшло 88 письмових звернення громадян, скарги відсутні.
Звернення стосувались інформування про ухилення від оподаткування, стосовно контрольно-перевірочної роботи, щодо єдиного соціального внеску, податку на доходи фізичних осіб, акцизного податку, РРО та КОРО, реєстрації та обліку платників, щодо виконання судових рішень.
Станом на 01.11.2015 за результатами розгляду всі звернення виконано в термін, передбачений чинним законодавством: 54 звернення вирішено позитивно, на 16 звернень надано роз’яснення, 14 звернень передано за належністю, 4 звернення на даний час знаходяться на розгляді.
До ДПІ надійшло також 4 колективних звернення, дописувачі: працівники компанії, жителі будинку (2 звернення), наймані працівники ФОП. За результатами звернень проведено перевірки дотримання податкового законодавства, в одному з випадків припинено незаконну діяльність.
З додатковою інформацією щодо організації роботи зі зверненнями громадян в ДПІ  можна ознайомитися на суб-сайті  ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві - http://kyiv.sfs.gov.ua/okremi-storinki/struktura/62418.html

Про стан організації роботи із забезпечення доступу до публічної інформації

Високий степінь відкритості та доступності до публічної інформації є свідченням прозорої роботи органів владних повноважень, сприяє збільшенню довіри суспільства до них та підвищенню їх іміджу. До того ж обізнаність суспільства зменшує також можливість зловживань та порушень з боку владних структур.
В ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві значна увага приділяється забезпеченню доступу до публічної інформації. Так, за десять місяців поточного року до ДПІ надійшло 113 запитів про надання публічної інформації, в т.ч. від юридичних осіб – 93, від фізичних осіб –20; 58 запитів на публічну інформацію надійшло поштою, 50 запитів на публічну інформацію надійшло особисто від запитувачів, 5- електронною поштою.
Запити стосувались отримання відомостей про третіх осіб, актів звірок, актів перевірок, інформації стосовно юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців,щодо реєстрації податкових накладних, даних про доходи, щодо бюджетного відшкодування, щодо електронного адміністрування ПДВ, щодо реєстрації платником ПДВ, отримання копії декларації іншого громадянина.
В 2015 році запитувачі особливо зацікавлені в отриманні інформації щодо облікових даних платників. Відносно даного напрямку роботи до ДПІ надійшло 38 запитів, що становить 33,6% від загальної кількості запитів за поточний рік.
На всі запити надано вичерпні відповіді без порушення законодавчо відведених термінів. У 41 випадку у наданні відповіді відмовлено відповідно до статті 22 Закону України «про доступ до публічної інформації», 71 запит повністю задоволено, 1 запит передано за належністю для остаточного вирішення питання запиту.
Зауважуємо, що відповідно до вимог статті 19 Закону № 2939 запит на інформацію – це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запит на отримання публічної інформації, розпорядником якої є  ДПІ у  Шевченківському районі, може бути поданий:
на поштову адресу:  04107,  м. Київ, вул. Багговутівська, 26
на електронну адресу:  Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських та пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати java-script.
факсом: (044) 2389572
телефоном: (044) 2389572.

Про результати проведення особистих прийомів громадян керівництвом Шевченківської ДПІ

З метою ознайомлення спільноти з діяльністю ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві оцінки якості та внесення можливих пропозицій поліпшення роботи на постійній основі проводиться особистий прийом громадян, для оперативного реагування на звернення платників податків та мешканців району.
Так, за десять місяців поточного року керівництвом ДПІ у Шевченківському районі столиці проведено 29 прийомів за зверненням громадян.
Звернення стосувались єдиного податку для суб’єктів підприємницької діяльності-фізичних осіб, податку на додану вартість, плати за землю, податку на прибуток підприємств, реєстрації і обліку платників, податкової звітності, проведення перевірок, виконання судових рішень та реструктуризації податкового боргу.
За результатами розгляду всі звернення виконано в термін, передбачений чинним законодавством.
Всі звернення вирішено позитивно.
Повторних звернень у звітному періоді не було.
Нагадаємо, що графіки особистих прийомів громадян посадовими особами ДПІ у Шевченківському районі та телефони, за якими можна здійснити попередній запис на особистий прийом, розміщено на суб-сайті ГУ ДФС у м. Києві.

Надходження інформаційних повідомлень на інтерактивний сервіс «Пульс» лишається актуальним

З метою забезпечення оперативного реагування на повідомлення громадян про неправомірні дії або бездіяльність працівників ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, що надійшли на «Пульс» за десять місяців поточного року працівниками прийнято на інтерактивний сервіс та опрацьовано 398 звернень, що на 202 звернення або на 50,8% більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, з них:
щодо звітності та реєстрації податкових накладних- 200 звернень;
щодо роботи органів ДФС – 91 звернення;
щодо системи електронного адміністрування ПДВ - 87 звернень;
щодо якості роботи ЦОП - 9 звернень;
щодо перевірки суб’єктів господарювання – 4 звернення;
щодо реєстрації платником єдиного податку -1 звернення.
Звернення опрацьовані, на всі надано роз’яснювальні відповіді, заявників додатково проконсультовано. З метою якісного надання адміністративних послуг, вжито заходи щодо забезпечення оперативного реагування на проблеми зазначені в зверненнях

Посилено вимоги отримання електронного цифрового підпису та печатки

ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві повідомляє, що починаючи з 30 жовтня 2015 року, під час отримання посилених сертифікатів електронних ключів, представництво юридичних осіб (за винятком органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної форми власності), фізичних осіб – підприємців, громадян та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, у відділеннях Акредитованого центру сертифікації ключів ІДД ДФС здійснюється особисто або на підставі довіреності, посвідченої виключно нотаріально. Такі зміни впроваджено для цілей протидії шахрайству та захисту законних інтересів .
Звертаємо увагу, що нотаріально посвідченою довіреністю необхідно надати представнику відповідні повноваження для отримання послуг ЕЦП (подання до АЦСК ІДД ДФС реєстраційних документів заявника, вчинення необхідних реєстраційних дій, генерації особистих ключів заявника, блокування, поновлення та скасування посилених сертифікатів тощо). Якщо реєстраційні документи заявника (реєстраційна картка тощо) підписані безпосередньо представником, в довіреності повинно бути додатково обумовлено наділення представника повноваженнями укладати від імені заявника договір про надання послуг ЕЦП.
Відділення Центру сертифікації ключів знаходиться в приміщенні Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, за адресою: провулок Політехнічний, 5а, ЦОП, контактний телефон: 238-02-29.  

 

08.10.2015

 

Оподаткування військовим збором доходу, отриманого фізичною особою - резидентом, від продажу нерухомого майна!

ДПІ у Шевченківському районі нагадує, що оскільки об’єктом оподаткування військовим збором є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід фізичної особи – резидента, до якого включається частина доходу від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статті 172 Податкового кодексу України, то сума такого доходу оподатковується збором за ставкою 1,5 відсотка.

Разом з тим, не є об’єктом оподаткування військовим збором сума доходу, отримана фізичною особою - резидентом від операцій з продажу нерухомого майна відповідно до пункту 172.1 статті 172 ПКУ.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 132.02).

 

З вересня поточного року збільшився розмір мінімальної заробітної плати!

 

ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві інформує, що 20 вересня набув чинності Закон України від 17 вересня 2015 року № 704-VII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік». Закон опубліковано в газеті «Голос України» 19 вересня 2015 року №174.

Зокрема законом передбачено, що з 1 вересня поточного року мінімальна заробітна плата становить 1378 грн.  

Нагадуємо, що роботодавці нараховують єдиний внесок на суму нарахованої зарплати за видами виплат, які включають основну й додаткову заробітну плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці.

Якщо база нарахування єдиного внеску, а саме заробітної плати, лікарняні, декретні (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати то сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки внеску, встановленої для відповідної категорії платника. Умовою застосування цієї норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць.

Вимога про нарахування єдиного внеску виходячи з розміру мінімальної зарплати не поширюється на сумісників, працівників – інвалідів та осіб, яким надана відпустка без збереження зарплати на період проведення АТО.

Також звертаємо увагу, що фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, самі за себе за вересень поточного року розраховують та сплачують єдиний внесок, враховуючи вищезазначені зміни.

 

Повідомляємо про зміни до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон

 

ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві інформує про те, що з 11 вересня поточного року (дня оприлюднення в «Офіційному віснику України») набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 04.08.2015 р. №694, яким затверджено зміни Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон.

Відтак, скасовано вимогу щодо реєстрації працівників, які вибувають у відрядження у Журналі реєстрації відряджень. Відповідно, виключено Додаток до Інструкції, який затверджував форму вказаного журналу.

Згідно з встановленими Інструкцією правилами, днем вибуття у відрядження вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття з відрядження - день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника.

Новації, внесені до Інструкції передбачають, що якщо дата на транспортному квитку не збігається з датою прибуття працівника з відрядження згідно з наказом про відрядження, з дозволу керівника підприємства береться до уваги затримка у відрядженні на вихідні або святкові й неробочі дні у разі, якщо строк перебування працівника поза місцем його постійної роботи не перевищуватиме строку відрядження, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011р. № 98. За ці дні працівникові не відшкодовуються добові витрати, витрати на найм житлового приміщення та інші витрати (крім витрат на проїзд з місця відрядження до місця постійної роботи).

 

Про оподаткування пенсії!

 

Згідно з пунктом 191.1 статті 191 Податкового кодексу України (далі за текстом – Кодекс) контролюючі органи здійснюють, зокрема, контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів, установлених Кодексом, а також надають податкові консультації відповідно до норм Кодексу.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, до якого Законом України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (далі - Закон N 71), який набрав чинності з 01.01.2015 р., внесено зміни в частині оподаткування пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону), отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України.

Так, підпунктом 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Кодексу встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону), отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення.

Відповідно до ст. 8 Закону України від 28 грудня 2014 року N 80-VIII "Про Державний бюджет України на 2015 рік" розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2015 року становить 1218 гривень на місяць.

Згідно з пунктом 167.1 статті 167 Кодексу ставка податку становить 15 відс. бази оподаткування щодо нарахованих (виплачених, наданих) доходів, крім випадків, визначених у пункті 167.2 - 167.6 статті 167 Кодексу.

Якщо база оподаткування в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.

Разом з тим, відповідно до абз. "е" п. 165.1 пп. 165.1.1 статті 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону), отримувана платником податку з Пенсійного фонду України, крім випадку, визначеного підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Кодексу.

Враховуючи викладене, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не оподатковується, сума пенсії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка не перевищує у 2015 році 3654 гривні (1218 гривень х 3).

При цьому якщо сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) перевищує у 2015 році зазначений розмір, то частина такого перевищення включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується за ставками, встановленими п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

Також п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

 

Порядок оподаткування анульованої (прощеної) банком суми боргу фізичної особи!

 

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Податкового кодексу України (далі за текстом – Кодекс), згідно із пунктом 164.1 статті 164 Кодексу загальний оподатковуваний дохід платника податку - це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу), у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному пп. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Згідно з пунктом 167.1 статті 167 Кодексу ставка податку становить 15 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.6 цієї статті), якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2015 році - 12180 гривень).

Якщо база оподаткування в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.

Водночас слід зауважити, що основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року відповідно до пп. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Кодексу не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.


 
23.09.2015

Наші досягнення - стабільні надходження платежів до бюджету

 

Підвищення рівня податкової культури, формування сервісної служби, яка працює з платниками податків як партнерами - основні чинники, які сприяють стабільним надходження платежів до бюджету.

«З початку року до Зведеного бюджету платниками Шевченківського району столиці мобілізовано понад 8 мільярдів 67 мільйонів гривень податків і зборів, що у порівнянні з аналогічним періодом минулого року більше на понад 2 мільярда 702 мільйона гривень.

З них до державного бюджету перераховано понад 6 мільярдів 523 мільйони гривень, місцевий бюджет отримав понад 1 мільярд 543 мільйони гривень» - зазначив під час брифінгу виконуючий обов'язків начальник ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві Віктор Крижановський.

Збільшення надходжень відбулось за всіма основними податками. Найбільше отримано коштів від сплати податку на додану вартість - понад 2 мільярди 312 мільйонів гривень, що у порівнянні з минулим роком більше на 370 мільйонів гривень.

Також суттєвими є надходження з податку з доходів фізичних осіб - за 8 місяців поточного року сплачено понад 1 мільярд 640 мільйонів гривень, що в порівнянні з аналогічним періодом минулого року більше на понад 512 мільйонів гривень.

Податок на прибуток підприємств поповнив бюджет на 1 мільярд 108 мільйонів гривень.

Тож, вкотре дякуємо усім сумлінним платникам шевченківського району столиці, які вчасно і в повному обсязі виконують свій податковий обов'язок та проявляють громадянську позицію.

 

Суб'єкти господарювання Шевченківського району столиці сплатили майже 149 млн. грн. акцизного податку

 

За січень-серпень 2015 року платники Шевченківського районі столиці перерахували до бюджету понад 148 мільйонів акцизного податку, що у порівнянні з аналогічним періодом минулого року на понад 137 мільйонів гривень більше.

Вкотре нагадуємо, що з 1 січня 2015 року відповідно до Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» запроваджено акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів (пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, нафтопродукти та інше паливо) та одночасно скасовано збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства.

Звертаємо увагу, що вимогами щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199, визначено формат та розрядність даних, що зберігається у фіскальній пам'яті РРО, у якому передбачено відображення не менше 5 груп з оподаткування товарів (послуг).    

Враховуючи підпункт 3.5 пункту 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 року № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 року за №105/5296, рядок 9 розрахункового документа (назва податку, літерне позначення ставки податку, ставка податку у відсотках, сума податку) може повторюватися відповідно до кількості податкових груп, тобто не менше 6.

Отже, акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів повинен відображатися у розрахунковому документі (фіскальному чеку) як окрема податкова група.

 

Надходження до бюджету з військового збору перевищили 251 мільйон гривень

 

У січні - серпні поточного року платниками податків Шевченківського району столиці мобілізовано до державного бюджету понад 251 мільйон гривень військового збору.

Так, військовим збором обкладаються доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються платнику у зв'язку з трудовими відносинами. Крім того, військовий збір стягується з виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця, отриманого від організатора азартної гри.

Нагадаємо, що ставка цього податку складає 1,5 % від об'єкта оподаткування. Його платниками є фізичні особи - резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні. Відповідальними за утримання (нарахування) і сплату (перерахування) військового збору в бюджет є роботодавці, що виплачують доходи у вигляді заробітної плати на користь платника податків, та податкові агенти - для оподатковуваних інших доходів із джерела їх походження в Україні

Оподаткуванню військовим збором підлягають також доходи, які платник отримав згідно з цивільно-правовими договорами (договори підряду) за виконання робіт (надання послуг), сума яких відображається в акті приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). У цьому випадку відповідальною особою за нарахування та сплату збору до бюджету є податковий агент, який зобов'язаний забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 Податкового кодексу України.

Також звертаємо увагу, що з 9 липня 2015 року набув чинності Закон України від 18 червня 2015 року №548-VIII "Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції".

Відтак, у перехідних положеннях Податкового кодексу України відзначено, що тимчасово "на період проведення антитерористичної операції, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції. Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України".

Плата за землю - вагоме джерело доходів бюджету

 

Нагадуємо, що Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено зміни, зокрема, в частині плати за землю. Так, з 1 січня 2015 року плата за землю входить до складу податку на майно.

Також звертаємо увагу, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (пункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України).

За вісім місяців поточного року платниками податків Шевченківського району столиці сплачено понад 163 мільйони гривень плати за землю, що в порівнянні з аналогічним періодом минулого року на понад 32 мільйони гривень більше.

 

Справні надходження від «спрощенців» Шевченківського району столиці!

 

Станом на початок вересня поточного року суб'єктами господарювання Шевченківського району, які обрали спрощену систему оподаткування сплачено понад 159 мільйонів гривень єдиного податку. Із вказаної суми від фізичних осіб надійшло понад 88 мільйонів гривень; надходження від юридичних осіб склали понад 70 мільйонів гривень.

Хочемо також нагадати, що починаючи з 01.07.2015 року до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

- у разі встановлення протягом календарного року факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій; не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції вчинене вперше - 1 гривня;

- вчинене вдруге - 100% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг);

- за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

- у разі порушення встановленого у пункті 1 статті 9 Закону України №265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою (за наявності) у встановленому порядку, або у разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів - десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

18.09.2015
 
 
Повідомляйте про корупційні правопорушення!

ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві нагадує платникам, що з метою упередження корупційних правопорушень управлінням власної безпеки ГУ ДФС у м. Києві відкрито поштову скриньку « Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських та пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати java-script. ». Також Ви можете цілодобово звертатися з інформацією щодо протиправних дій та зловживань з боку податківців та митників міста Києва за телефонами: 461-77-34, 068-421-44-44.

Нагадуємо про подання податкової звітності з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин!


Нагадуємо, що відповідно до підпункту 252.1.1 пункту 252.1 статті 252 Податкового кодексу України (далі за текстом – ПКУ) платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр.
Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (підпункт 252.1.4 пункт 252.1 статті 252 ПКУ).
Згідно з порядком подання податкової звітності з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі за текстом – Рентна плата) визначеним статтею 257 ПКУ, податкова звітність з Рентної плати подається: за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України; за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.
При цьому пунктом 252.23 статті 252 ПКУ визначено, що податкові декларації з Рентної плати подаються її платником починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав спеціальний дозвіл.
Податкові декларації з Рентної плати під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи подаються уповноваженою особою, визначеною відповідно до пункту 252.1 статті 252 ПКУ починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий договір зареєстровано у контролюючих органах.
Таким чином, податкова звітність з Рентної плати подається суб’єктом господарювання, що отримав спеціальний дозвіл на користування надрами (в тому числі дозвіл на спеціальне водокористування для здійснення видобування підземних вод) починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому суб’єкт господарювання отримав такий дозвіл (незалежно від того, чи провадив суб’єкт господарювання господарську діяльність).
Під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи, за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл, звітність з Рентної плати подається уповноваженою особою, на яку згідно з умовами договору покладено обов’язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності, починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий договір зареєстровано у контролюючих органах.

Порядок повернення з електронного рахунка зайво зарахованого ПДВ!

Відповідно до підпункту 2001.6 статті 2001 Податкового кодексу у разі, якщо на дату подання податкової декларації з ПДВ залишок коштів на електронному рахунку платника податку перевищує суму податкових зобов’язань, що підлягають сплаті до бюджету відповідно до поданої декларації, платник податку має право подати у складі такої податкової декларації заяву (додаток Д4), відповідно до якої таке перевищення підлягає перерахуванню:
а) або до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку;
б) або на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов'язань з податку.
Сума, яка може бути перерахована платнику з електронного рахунку на його власний поточний рахунок, відображається у графі 5 таблиці про відомості додатка (Д4), яка визначається як різниця граф 1, 2, та 3 (гр. 1 - гр. 2 - гр. 3).
Номер поточного рахунку, на який необхідно перерахувати зайво зараховані кошти, та МФО відповідного банку обов'язково вказуються платником в текстовій частині під таблицею про відомості у спеціально передбачених полях.
Якщо платник податку допустив помилку в номері рахунку чи МФО банку, то він має право до граничного терміну сплати податкових зобов'язань, визначених у податковій декларації з ПДВ, до якої подано додаток (Д4) з неправильними реквізитами поточного рахунку, подати уточнюючий розрахунок з додатком (Д4). В такому уточнюючому розрахунку всі графи, крім реквізитів платника податку, залишаються не заповненими (прочерки та нулі не проставляються), а в додатку (Д4) зазначаються лише вірні реквізити поточного рахунку, на який мають бути перераховані відповідні кошти. Решта полів додатка (Д4) не заповнюються (прочерки та нулі не проставляються).
У разі наявності у платника перевищення суми податку, зазначеної у податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у ЄРПН, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку у такому звітному періоді, повернення зайво зарахованих коштів платнику не відбувається, незалежно від суми таких зайво зарахованих коштів (п. 2001.5 ст. 2001 Кодексу).
Цей механізм не розповсюджується на додатковий електронний рахунок, відкритий для сільськогосподарських підприємств, що обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України.

Про зменшення податкового тиску на платників податків!

ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві звертає увагу, що з 01 вересня поточного року набрав чинності Закон України від 17 липня 2015 року № 655-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» (далі за текстом – Закон).
З урахуванням внесених змін збільшено до 6000 грн. вартісний критерій віднесення матеріальних активів до основних засобів.
Починаючи з 01.09.2015 консультації, крім узагальнюючих, у письмовій або електронній формі надаються контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, та підлягають обов'язковому розміщенню на сайті контролюючого органу, який надав консультацію, протягом 10 календарних днів після дня їх надання без зазначення найменування (прізвища, ім'я, по батькові) платника податків та його податкової адреси.

Повноваження з надання узагальнюючих податкових консультацій передані Міністерству фінансів України.
Вказаним Законом уточнено умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.
Тимчасово, до 31 грудня 2016 року включно, платникам податків з обсягом доходів або операцій до 20 млн. грн. штрафи, нараховані на суми податкового зобов'язання, які платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення, скасовуються протягом 10 днів із дня сплати податкового зобов'язання. При цьому у разі скасування штрафної санкції відповідне сплачене податкове зобов'язання не підлягає подальшому оскарженню.
Однак, у разі повторного протягом року визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання з одного й того самого податку або збору штрафи застосуються на загальних підставах.
Крім того, платникам дозволено не нараховувати пеню при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання впродовж 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, а також у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок, якщо такі зміни внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання.

Довідково: Закон України № 655 опубліковано в газеті Верховної Ради України «Голос України» від 12.08.2015 № 147.

Про адміністрування податку на додану вартість!

Відповідно до пункту 21 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (далі за текстом - Порядок), Державна казначейська служба України (далі за текстом - ДКСУ) не пізніше останнього дня строку, встановленого Податковим кодексом України (далі за текстом - Кодекс) для самостійної сплати податкових зобов’язань, на підставі реєстрів платників податку, надісланих ДФС для перерахування до бюджету та/або на спеціальний рахунок платника податку сум узгоджених податкових зобов’язань відповідно до поданих податкових декларацій з податку, перераховує суми податку до бюджету та/або на спеціальні рахунки платників податку з їх електронних рахунків.
Крім того, ДКСУ подає ДФС у розрізі платників інформацію щодо перерахованих з їх електронних рахунків коштів до бюджету і на спеціальний рахунок у день, що настає за днем такого перерахування, та не перерахованих сум у зв’язку з відсутністю коштів на таких рахунках (пункт 24 Порядку).
Відповідно до пункту 40 підрозділу 2 Розділу XX «Перехідні положення» Кодексу штрафні санкції та пеня, передбачені Кодексом за порушення строків, встановлених для самостійної сплати податкових зобов’язань з податку на додану вартість, не застосовуються за умови наявності у такі строки коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування ПДВ в сумах, достатніх для сплати узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ до бюджету або на спеціальні рахунки платників – сільськогосподарських підприємств, що обрали спеціальний режим відповідно до статті 209 Кодексу.
У випадку нарахування протягом перехідного періоду системи електронного адміністрування ПДВ вказаних штрафних санкцій, такі штрафні санкції підлягають списанню контролюючим органом за місцем реєстрації платника ПДВ протягом 14 робочих днів.
При цьому слід враховувати, що перехідним періодом для реалізації вимог пункту 40 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення»Кодексу є період з 01.02.15 по 01.07.15.
Із зазначеною інформацією можна ознайомитись в листі ДФС від 25.08.15 № 31376/7/99-99-15-01-04-17.

 
 
Повідомлення про прийняття працівника на роботу можна подати через Єдине вікно подання електронної звітності

ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві повідомляє, що Державною фіскальною службою України розроблено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» (за версією чинною на дату подання повідомлення), яке розповсюджується на безоплатній основі, зокрема розміщено в розділі «Платникам податків про електронну звітність» офіційного веб - порталу Державної фіскальної служби України (http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/).
В даному програмному забезпеченні платникам надана можливість сформувати Повідомлення про прийняття працівника на роботу, накласти електронно-цифровий підпис та направити його до Єдиного вікна податкової звітності.

Зручність використання цифрового електронного підпису!


ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві нагадує, що у складі Інформаційно-довідкового департаменту ДФС функціонує Акредитований центр сертифікації ключів (далі за текстом – АЦСК ІДД), метою діяльності якого є безкоштовне надання послуг електронного цифрового підпису (далі за текстом - ЕЦП) органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям всіх форм власності, іншим суб’єктами господарської діяльності та фізичним особам.
До послуг ЕЦП, які надаються АЦСК ІДД належать: реєстрація заявників; надання у користування надійних засобів ЕЦП; допомога при генерації відкритих та особистих ключів;
- обслуговування посилених сертифікатів ключів заявників, що включає сертифікацію відкритих ключів заявників, розповсюдження та зберігання посилених сертифікатів ключів, управління статусом посилених сертифікатів ключів та розповсюдження інформації про статус сертифікатів ключів; надання послуги фіксування часу; консультативні послуги за зверненням підписувачів.
Для електронного звітування платникам потрібно завантажити відповідне програмне забезпечення та отримати електронний цифровий підпис, який надається безкоштовно. Представництво Акредитованого центру сертифікації електронних ключів знаходиться у приміщенні ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві за адресою:    пров. Політехнічний, 5-А, каб. 8.

Повідомляємо про новий електронний сервіс


Повідомляємо, що з 25 серпня 2015 року Державна фіскальна служба України запроваджує у тестовому режимі новий електронний сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису». З  1 вересня 2015 року сервіс буде запущено у штатному режимі.
Фізична особа – платник податків для отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків щодо сум своїх отриманих доходів та утриманих податків матиме можливість сформувати запит в електронному вигляді. Сформований запит підписується електронним цифровим підписом та відправляється на електронну адресу «Єдиного вікна подання електронної звітності ДФС».
За результатами обробки запиту на електронну адресу платника надходить відповідь, що містить відомості про суми доходів.
Детальніше з інформацією щодо роботи  сервісу можна ознайомитися за посиланням http://sfs.gov.ua/fizichnim-osobam/vidomosti-doxid/.

Умови погашення податкового боргу шляхом продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі


Згідно з пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України (далі за текстом – ПКУ) право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває у його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків.
Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, визначено статтею 95 ПКУ. Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПКУ).
Пунктом 95.3 статті 95 ПКУ визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
Відповідно до пункту 95.7 статті 95 ПКУ продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації.
Продаж майна платника податків на публічних торгах здійснюється у такому порядку: майно, яке може бути згруповано та стандартизовано, підлягає продажу за кошти виключно на біржових торгах, які проводяться біржами, що створені відповідно до закону і визначені контролюючим органом на конкурсних засадах; цінні папери – на фондових біржах у порядку, встановленому Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок»; інше майно, об’єкти рухомого чи нерухомого майна, а також цілісні майнові комплекси підприємств підлягають продажу за кошти виключно на цільових аукціонах, які організовуються за поданням відповідного контролюючого органу на зазначених біржах .
Майно, що швидко псується, а також інше майно, обсяги якого не є достатніми для організації прилюдних торгів, підлягають продажу за кошти на комісійних умовах через організації торгівлі, визначені контролюючим органом на конкурсних засадах (пункт 95.8 статті 95 ПКУ).
З огляду на зазначене, погашення податкового боргу платника податків здійснюється на підставі рішення суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі та прийнятого на його підставі рішення контролюючого органу шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному підпунктом 95.7 - 95.21 статті 95 ПКУ.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 134.01).

З 1 вересня дошкільні заклади та школи звільнено від плати за землю та сплати податку на нерухоме майно


ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві повідомляє, що з 1 вересня поточного року набрав чинності Закон України від 17.07.2015 року N654-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для надання освітніх послуг дошкільними та загальноосвітніми навчальними закладами недержавної форми власності».
Законом звільняються від сплати земельного податку дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Також, з цієї дати, будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг не є  об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками ІІ та ІІІ груп єдиного податку
ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві нагадує, що Верховною Радою України було прийнято Закон України від 01 липня 2015 року № 569 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій», який набрав чинності з 23 липня 2015 року.
Законом передбачено, що у разі перевищення платниками єдиного податку в календарному році обсягу доходу 1 млн. грн. застосування РРО стає обов’язковим.
Звертаємо увагу, що таким платникам єдиного податку ІІІ групи (фізичні особи-підприємці) необхідно врахувати відповідні зміни, оскільки уже з 1 жовтня 2015 року вони зобов’язані при здійсненні своєї господарської діяльності застосовувати РРО, або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків.
Також, повідомляємо про необхідність платникам єдиного податку ІІ та ІІІ груп (фізичні особи-підприємці) постійно контролювати обсяг своїх доходів, адже вони зобов’язані при перевищенні обсягу доходу 1 млн. грн. розпочати застосовувати РРО.
При цьому, для платників єдиного податку ІІ групи (фізичні особи-підприємці) у разі перевищення обсягу доходу 1 млн. грн. у 2015 році (незалежно від місяця, у якому відбулося таке перевищення) обов’язковий термін застосування РРО при провадженні своєї господарської діяльності наступає з 01.01.2016 року.

Термін надсилання поштою податкових декларацій скорочено до п'ять днів

ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві повідомляє, що у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний надіслати таку  податкову декларацію не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації.
Раніше, таке відправлення слід здійснити було не пізніше ніж за десять днів до закінчення установленого строку подання податкової декларації.
Також звертаємо увагу, що податкова декларація відправляється на адресу відповідного контролюючого органу за місцем реєстрації платника податку.
При поданні податкової звітності в електронній формі, така звітність повинна бути подана не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
Така законодавча норма передбачена відповідно до Закону України від 17.07.2015 року № 655 -VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків», та набирає чинності з 1 вересня 2015 року.

Дата, з якої визначається термін використання автомобіля з метою оподаткування транспортним податком!


ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві нагадує, що згідно з підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України (далі за текстом – ПКУ) об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об’єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
Підпунктом 267.6.3 п. 267.6 статті 267 ПКУ визначено, що органи внутрішніх справ, зобов’язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об’єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку.
З 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ, зобов’язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.
Відповідно до підпункту 14.1.163 пункту 14.1 статті14 ПКУ перша реєстрація транспортного засобу – реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше.
Якщо на транспортні засоби уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право їх експлуатувати, вони вважаються використовуваними. Датою початку користування (вводу в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі. У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації транспортних засобів датою початку використання транспортного засобу вважається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік). У разі якщо календарну дату визначити неможливо, то такою датою слід вважати 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Центр обслуговування платників - індивідуальний підхід до кожного відвідувача


Сьогодні Центром обслуговування платників ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС  у м. Києві надається широкий спектр безкоштовних послуг для своїх відвідувачів. Серед них приймання податкової звітності, видача ідентифікаційного номеру, отримання електронного цифрового підпису тощо. Також, для зручності відвідувачів налаштовано безкоштовний доступ до мережі Інтернету через Wi-Fi.
З метою ефективної оцінки якості надання послуг у Центрі постійно проводиться електронне анкетування за допомогою розташованої біля місця консультанта-модератора електронної книги та письмове анкетування, до якого залучає також консультант-модератор.
В залі очікування забезпечено трансляцію актуальної інформації на «швидкоплинному рядку» та TV-моніторах.
Так, у липні 2015 року загалом надано 32,7 тисяч різноманітних послу, з них:
- адміністративні послуги – 21,3 тис. послуг;
- інформативні (консультативні) послуги – 576 послуг;
- прийом вхідної кореспонденції –  10,3 тис.
- видано 495 електронних цифрових підписів.
Громадяни та суб’єкти господарювання, завітавши до податкової інспекції, мають змогу проконсультуватись з необхідних питань із кваліфікованими спеціалістами.
Час прийому відвідувачів у ЦОП: понеділок, середа, п’ятниця з 9-00 до 18-00, вівторок, четвер з 9-00 до 20-00, субота з 9-00 до 16-00.
Нагадуємо, що з будь-яких питань можна звертатися до консультанта-модератора за телефоном: 238-9257.
Чекаємо Вас за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 5а.

Протягом семи місяців поточного року було надано понад 463 тисячі різноманітних послуг платникам податків

Як зазначив начальник управління реєстрації платників та електронних сервісів ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві Кирило Бережний, одним з найважливіших завдань у взаємовідносинах органів Державної фіскальної служби з платниками податків є надання якісних адміністративних послуг.
За його словами за сім місяців 2015 року Центром обслуговування платників ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві було надано 386,5 тис. адміністративних послуг. Також у зазначеному періоді громадянам видано 4376 довідок про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, а також взято на облік 14 730 суб`єкти підприємницької діяльності, як платники єдиного податку. Прийнято та занесено до бази понад 343,3 тис. форм податкової звітності. Надання інших адміністративних послуг платникам податків склало понад 24 тис. Отримано та відпрацьовано 66,2 тис. вхідної кореспонденції зареєстрованої від платників податків. Всього за зазначений період було надано більше 463,7 тис. послуг.
Насамкінець, начальник управління нагадав, що найефективнішим та найзручнішим способом подання податкової звітності на сьогодні є звітування в електронному вигляді по всіх податках, зборах (обов’язкових платежах), в тому числі з ЄСВ. 

Податківці допомагають зорієнтуватись в електронному просторі

Електронні сервіси завойовують дедалі більшу популярність у платників податків, полегшуючи роботу керівників, бухгалтерів та розширюють інформаційний простір, адже до послуг підприємницької спільноти ДФС створила чимало on-line сервісів.
Розібратися в «електронних» тонкощах представникам бізнесу приходять на допомогу фахівці ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, які знаходяться в приміщенні Центру обслуговування платників.
Наші працівники навчають і тих, хто вже не перший рік займається підприємницькою діяльністю, так і бажаючих започаткувати власну справу, допомагають ефективно використовувати електронні сервіси, враховуючи специфіку діяльності представників бізнесу усіх груп та громадян.
Початківці податкового он-лайну переконалися у ефективності «Електронного кабінету платника податків», яким можна скористатися маючи електронні ключі, про це свідчить і те що за липень 2015 р. було зареєстровано 495 ключів, всього ж з початку року послугою електронного цифрового підпису скористалось 3488 осіб.
ДПІ у Шевченківському районі запрошує усіх платників приєднатись до E-mail - звітування, щоб оцінити усі переваги он-лайн співпраці з податківцями.

Інформаційна підтримка платників податків

Платники податків завжди мають питання і з цими питаннями вони можуть звернутись в Центр обслуговування платників податків, де їм безоплатно нададуть фахові роз’яснення стосовно практичного використання окремих норм податкового законодавства.
Звертатись можна як письмово, так і в електронній або усній формі. Всі консультації мають індивідуальний характер і можуть використовуватись виключно платником податків, якому надано консультацію.
Центр обслуговування платників податків при Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м. Києва об’єднує в собі і фахові консультації, і зручність послуг, і відмінний сервіс, і професійну етику.
Так за сім місяців 2015 року громадяни та суб’єкти господарської діяльності у Центрі обслуговування платників ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві отримали понад 7000 консультаційних послуг.
З них:                                                                              
  • З податку на прибуток – 566;
  • З ПДВ – 1322;
  • Оподаткування фізичних осіб – 2124;
  • Інших – 3480.

Нагадуємо, що звернутись за усною консультацією можна до вікна №4 в ЦОПП та за тел.238-92-54
Отримати письмове роз’яснення можна звернушись із відповідним запитом у вікно №1 в ЦОПП або надіславши поштою за адресою: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 26.

РРО - необхідність застосування

Нагадуємо, що згідно зі ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарської діяльності зобов’язані застосовувати РРО при продажі товарів та наданні послуг.
Разом з тим 23 липня 2015 року вступив в дію Закон України від 01.07.2015 № 569-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» (опубліковано в газеті «Голос України» № 131 від 23.07.2015). Так не застосовуються реєстратори розрахункових операцій платниками єдиного податку:
першої групи;
другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.
Обов’язкове застосування реєстратора розрахункових операцій платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичними особами – підприємцями) розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.
Проте у липні 2015р було зареєстровано 391 реєстратор розрахункових операцій, в той час, як за сім місяців 2015р. було зареєстровано 1396 РРО.
Нагадуємо, що з питань придбання РРО, що створюють контрольну стрічку в електронній формі або модемів для передачі звітної інформації від наявних РРО і відповідного програмного доопрацювання, необхідно звертатись до центрів сервісного обслуговування або виробників РРО.

 
 
01.09.2015
 
Особливості справляння рентної плати у II кварталі 2015 року

ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві інформує платників з метою своєчасності і повноти декларування податкових зобов’язань з рентної плати за II квартал 2015 року. Важливо, що станом на початок липня 2015 нову форму податкової декларації з Плати не затверджено.
Таким чином, до затвердження нової форми податкової декларації з рентної плати рекомендовано платникам, залежно від об’єкта оподаткування, звітуватися за формами, затвердженими наказами ДПА України:
- від 24.12.2010 р. № 1011 «Про затвердження форм податкових розрахунків з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України»;
- від 24.12.2010 р. № 1018 «Про затвердження форми Податкового розрахунку збору за користування радіочастотним ресурсом України»;
- від 17.09.2012 р. № 1000 «Про затвердження форм податкових розрахунків з плати за користування надрами»;
- від 21.12.2012 р. № 1403 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за спеціальне використання води»;
- від 21.12.2012 р. № 1404 «Про затвердження форми Податкового розрахунку збору за спеціальне використання лісових ресурсів».
Проте форми №№ 1011, 1018 передбачають базовий податковий (звітний) період - календарний місяць.
У зв’язку із цим до визначення для складання звітності нової форми податкової декларації з Плати рекомендовано платникам подати розрахунки за діючими формами №№ 1011, 1018 із зазначенням у рядку 1 «податковий період» цифри «6», що буде означати подання розрахунків за II квартал 2015 року із граничним строком подання - 10 серпня 2015 р.
Граничним строком сплати та датою проведення нарахування до інтегрованих карток платників для таких розрахунків є 19 серпня 2015 року.

Оподаткування дивідендів сільськогосподарських товаровиробників

ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві інформує про те, що ДФСУ у листі від 16.07.2015 р. № 25910/7/99-99-15-02-01-17 надала детальні роз’яснення щодо сплати до бюджету авансового внеску із податку на прибуток унітарними підприємствами - сільськогосподарськими товаровиробниками, які застосовують четверту групу спрощеної системи оподаткування, у разі прийняття ними рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам.
Зокрема, йдеться про те, що рішення про спрямування прибутку на виплату дивідендів (частки прибутку, яку повинен отримати акціонер в залежності від свого вкладу в статутний капітал підприємства) мають прийняти загальні збори акціонерів для акціонерного товариства або учасників для інших господарських товариств. Згідно з пунктом 57.1і ст. 57 Податкового кодексу емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам, нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток. При спрямуванні до Державного бюджету України частини чистого прибутку (доходу) державні унітарні підприємства та їх об'єднання нараховують на таку частину та вносять до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток у загальному порядку. Винятків щодо несплати авансового внеску, для юридичних осіб - сільськогосподарських товаровиробників Кодексом не передбачено.

Порядок повернення коштів з електронного рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ

Якщо на дату подання податкової декларації з ПДВ сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої декларації, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої декларації заяву (додаток 4 до декларації), відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню, зокрема, на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов’язань з податку. Такі норми встановлено підпунктом «б» п. 200 прим.1. 6 ст. 200 прим.1 Податкового кодексу України. Додаток 4 подається лише до декларації 0110.
Згідно з п. 21 прим.1 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569, для відповідного перерахування коштів ДФС надсилає Казначейству реєстр, в якому зазначаються найменування платника податку, податковий номер та індивідуальний податковий номер, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника податку, та реквізити такого рахунка (у разі подання платником податку Заяви).
Казначейство на підставі зазначеного реєстру протягом п’яти робочих днів після закінчення граничного строку, встановленого Податковим кодексом України для самостійної сплати платником податку сум податкових зобов’язань, здійснює відповідне перерахування.
 
 
25.08.2015
 
 
 
До уваги суб’єктів господарювання, які отримали ліцензію на право здійснення оптової торгівлі!

Відповідно до статті 1 Закону України від 19 грудня 1995 року N 481/95-BP „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” із змінами та доповненнями (далі за текстом – Закон № 481) ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Оптова торгівля - діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб’єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб’єктам господарювання.
Згідно зі ст. 15 Закону № 481 оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарюваннявсіх форм власності за наявності ліцензій.
Статтею 15 прим.3 Закону № 481 передбачено ряд обмежень щодо продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.Проте серед них відсутня заборона на оптову торгівлю алкогольних напоїв та тютюнових виробів суб’єктам господарювання, які не мають ліцензії на правоздійснення оптової чи роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.
 Враховуючи зазначене, суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на право здійснення оптової торгівлі, при реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів не повинні вимагати від суб’єктів господарювання – покупців ліцензію на право здійснення оптової чи роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.



Оподаткування доходу отриманого підприємцем від продажу власного рухомого майна!

Пунктом 1 статті 325 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦКУ) визначено, що суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.
Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (пункт 2 статті 325 ЦКУ).
 Відповідно до пункту 173.1 статті 173 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПКУ) дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 ПКУ (5 %).
Згідно з п.173.2 ст.173 ПКУ як виняток із положень п.173.1 цієї статті, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 ПКУ.
Враховуючи те, що ЦКУ не встановлює такого суб’єкта права приватної власності як фізична особа – підприємець, дохід, отриманий фізичною особою - підприємцем від продажу власного рухомого майна, підлягає оподаткуванню за нормами, визначеними ст.173 ПКУ.

Актуальна інформація для релігійних громад!

Нагадуємо, що з 1 липня 2015 року набрали чинності зміни, внесені до Податкового кодексу України, якими встановлено, що не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій.
Така законодавча норма застосовується тільки в тому разі якщо статути (положення) релігійних організацій зареєстровано у встановленому законом порядку, а нерухомість, що перебуває у їхній власності, використовується виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включно ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність.
Зміни внесені Законом України від 14 травня 2015 року № 420-VIII до підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.  


Сплата військового збору при оформленні  спадщини та договорів купівлі – продажу нерухомого або рухомого майна!

Згідно з підпунктом 1.1 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України(далі за текстом – Кодекс) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу, зокрема фізична особа – резидент та фізична особа - нерезидент.
Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 Кодексу (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу), зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається:
частина доходу від операцій з нерухомим майном, розмір якого визначається згідно з положеннями ст. 172 - 173 Кодексу (п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом ІV Кодексу (п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Ставка збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Разом з цим Законом України від 02 березня 2015 року № 211-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України», який набрав чинності з 13 березня 2015 року, п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу доповнено п.п. 1.7 відповідного до якого звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).


Суми, які не включаються до складу доходу підприємства - платника єдиного податку!

ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві нагадує, що відповідно до пункту 292.11 статті 292 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі за текстом – ПКУ) до складу доходу, визначеного цією статтею, не включаються:
1) суми податку на додану вартість;
2) суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку;
3) суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;
4) суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;
5) суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) - платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;
6) суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств;
7) суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ;
8) суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника;
9) суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених ПКУ, та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;
10) дивіденди, отримані платником єдиного податку - юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному ПКУ.


Плата за землю для підприємця, який має кіоск, палатку тощо!

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року №2768-III зі змінами та доповненнями використання землі в Україні є платним.
Плата за землю - це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі за текстом – ПКУ)).
Згідно із нормами статей 269  та 270 ПКУ платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (пункт 286.1 статті 286 ПКУ).
Дані державного земельного кадастру - сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону (підпункт 14.1.42 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).
Статтею 28 Закону України від 17.02.2011 № 3038-УІ «Про регулювання містобудівної діяльності» надано визначення тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, згідно з яким - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.
Відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» (далі - Порядок) підставою для розміщення тимчасової споруди є Паспорт прив’язки тимчасової споруди (далі – ТС).
Пунктом 2.6 Порядку передбачено, що для оформлення паспорта прив’язки замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із заявою щодо оформлення паспорта прив’язки ТС, до якої наряду з іншими документами надає схему розміщення ТС, що затверджена додатком 1 Порядку. Додаток 1 Порядку містить форму схеми розміщення ТС із вказівкою площі земельної ділянки згідно з документами на землекористування. Тобто, перш ніж оформлювати паспорт прив’язки, суб’єкт господарювання має отримати документи на землекористування, і лише після їх отримання він може звертатися за оформленням паспорта прив’язки.
Документи, що подаються для отримання паспорта прив’язки, мають містити дані щодо розміру земельних ділянок, які вносяться на підставі отриманих суб’єктом господарювання документів на право користування земельною ділянкою.
Враховуючи вищезазначене якщо фізична особа — підприємець має паспорт прив’язки тимчасової споруди, то він повинен мати і правовстановлюючі документи на земельну ділянку (свідоцтво про право власності або користування чи договір оренди земельної ділянки) по яких розраховується плата за землю.




Повідомляємо про змінені умови застосування РРО!

З 23 липня 2015 року набрав чинності Закон України від 01.07.2015  №569-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» (опублікований у газеті «Голос України» від 23.07.2015 №131) (далі за текстом – Закон №569).
Законом №569 пункт 296.10 статті 296 Податкового кодексу України  (далі за текстом – Кодекс) викладено у такій редакції: «Реєстратори розрахункових операцій не застосовують платники єдиного податку:
першої групи;
другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку».
Крім того, відповідно до змін, внесених Законом №569 до пункту 9 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 06.07.2015 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі за текстом – Закон №265), тимчасово звільняються від санкцій за порушення вимог Закону №265:
- суб’єкти господарювання при наданні послуг у разі проведення розрахунків у касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку; при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції) – до 1 липня 2015 року.
При цьому санкції за порушення вимог цього Закону у період з 1 липня 2015 року до 1 січня 2016 року не застосовуються до суб’єктів господарювання, які до 1 серпня 2015 року уклали договори на постачання реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), включених до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, і ввели в експлуатацію такі РРО у порядку, встановленому цим Законом, до 1 січня 2016 року;
- суб’єкти господарювання при виконанні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти у разі, якщо ці операції виконуються не в касах уповноважених банків, операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування – до 1 січня 2016 року.


 
11.08.2015
 
 
 
Порядок повернення помилково або надміру перерахованих коштів на електронний рахунок
 
 
Якщо на дату подання податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої декларації, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню, зокрема, на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов’язань з податку. Такі норми встановлено підпунктом «б» п. 6 ст. 200¹ Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 10 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за № 1267/26044, із змінами та доповненнями (далі за текстом – Порядок № 966), заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, є додатком 4 до декларації (далі – Заява). Додатки 2, 3, 4 подаються лише до декларації 0110 (п. 11 розд. Х Порядку № 966).
Згідно з п. 21 прим.1 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569, для відповідного перерахування коштів ДФС надсилає Казначейству реєстр, в якому зазначаються найменування платника податку, податковий номер та індивідуальний податковий номер, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника податку, та реквізити такого рахунка (у разі подання платником податку Заяви).
Казначейство на підставі зазначеного реєстру протягом п’яти робочих днів після закінчення граничного строку, встановленого Податковим кодексом України для самостійної сплати платником податку сум податкових зобов’язань, здійснює відповідне перерахування.
 
 
Нові форми книг обліку доходів для платників єдиного податку
 
 
ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві інформує, що відповідно до вимог статті 296 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці, платники єдиного податку ведуть книгу обліку доходів. Форму та порядок заповнення книги затверджено  наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 р. за № 579. Даним наказом встановлено дві форми книги обліку доходів. Тож платники єдиного податку першої та другої груп, а також третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, щоденно за підсумками робочого дня відображають лише суми отриманих доходів. Ті ж платники єдиного податку, які є платниками ПДВ ведуть книгу обліку доходів та витрат.
Обидві форми книги ведуться за вибором платника податку в паперовому або в електронному вигляді. Книга зберігається у платника податку протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис. Дані книг заповнюються у гривнях з копійками та в подальшому використовуються платниками податку для заповнення податкової декларації.
 
 
Окремі нюанси формування податкового кредиту !
 
 
Відповідно до абзацу дев'ятого пункту 45 розділу I Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" з 01.07.2015 змінено деякі норми Кодексу щодо порядку формування податкового кредиту.
Зокрема,  виключено пункт 198.4 статті 198 Кодексу, згідно з яким  суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг та необоротних активів, які призначаються для використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, не належать до податкового кредиту.
Крім того, змінено  редакцію пункту 198.3 статті 198 Кодексу, відповідно до якої податковий кредит звітного періоду формується незалежно від напряму використання придбаних товарів/послуг (в оподатковуваних чи неоподатковуваних операціях).
Одночасно пунктом 198.5 статті 198 Кодексу визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, відповідні податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання та/або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 Кодексу);
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Отже, якщо товари (послуги, необоротні активи) придбаваються для повного або часткового використання в операціях, зазначених у підпунктах "а" – "г" пункту 198.5 статті 198 Кодексу, платник податку на дату їх придбання включає сплачену/нараховану при придбанні таких товарів/послуг суму ПДВ до складу податкового кредиту (за умови своєчасної реєстрації постачальником податкової накладної в ЄРПН).  При цьому платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ на відповідний обсяг придбаних товарів (послуг, необоротних активів), що призначені для використання в операціях, визначених у підпунктах "а" – "г" пункту 198.5 статті 198 Кодексу, та не пізніше останнього дня звітного періоду  скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.
Із заначеною інформацією Ви можете ознайомитись детальніше в листі ДФС України від 09.07.2015 №24876/7/99-99-19-03-02-17.
 
 
Деякі особливості функціонування системи електронного адміністрування ПДВ
 
 
Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі за текстом - Кодекс) з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання (п. 201.10 ст. 201 Кодексу).
Порушення платниками ПДВ зазначених термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування, що підлягають наданню покупцям - платникам ПДВ, тягнуть за собою накладення штрафу (який встановлюється у відсотках від суми ПДВ, зазначеної у таких податкових накладних / розрахунках коригування), у розмірі: 10 % - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 % - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 % - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 % - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів (п. 1201.1 ст. 1201 Кодексу).
Відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 % від суми ПДВ, зазначеної у таких податковій накладній/ розрахунку коригування (п. 1201.2 ст. 1201 Кодексу).
Згідно з п. 35 підрозділу 2 розділу XX Кодексу:
період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною п. 2001.3 ст. 2001 Кодексу;
норми абзацу другого п. 1201.1 ст. 1201 Кодексу не застосовуються при порушенні термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних / розрахунків коригування, складених у період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року.
Враховуючи зазначене, з 00 год. 00 хв. 1 липня 2015 року закінчився перехідний період (тестовий режим) системи електронного адміністрування ПДВ і така система запрацювала в звичайному режимі.
З вказаної дати реєстрація податкових накладних в ЄРПН здійснюється виключно на суму податку, обраховану за формулою, визначеною п. 2001.3 ст. 2001 Кодексу (далі - реєстраційна сума).
Таким чином, з 1 липня 2015 року при реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування в ЄРПН відбувається перевірка наявності у платника, який здійснює таку реєстрацію, достатньої реєстраційної суми. Тобто для отримання можливості зареєструвати в ЄРПН податкову накладну або розрахунок коригування реєстраційна сума платника податку повинна бути більшою або дорівнювати сумі ПДВ, зазначеній у вказаних документах.
Із більш детальною інформацією Ви можете ознайомитись в листі ДФС України від 14.07.2015 №25450/7/99-99-19-03-01-17.
 
Зменшено кількість обов’язкових реквізитів у податковій накладній
 
 
ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві звертає увагу, що з 29 липня 2015 року змінено порядок складання податкових накладних розрахунків коригування, в зв’язку із набранням чинності Закону України від 16 липня 2015 року №643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість».
Так, Законом виключено з переліку обов'язкових такі реквізити податкової накладної як «Місцезнаходження (податкова адреса продавця)» та «Вид цивільно-правового договору».
Акцентуємо увагу, що обов'язковими реквізитами податкової накладної залишаються:
– порядковий номер податкової накладної;
– дата виписування податкової накладної;
– повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, – продавця товарів/послуг;
– податковий номер платника податку (продавця та покупця);
– повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, – покупця (отримувача) товарів/послуг;
– опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
– ціна постачання без урахування податку;
– ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
– загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
– код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
З урахуванням викладеного, з дати набрання чинності Законом №643-VIII платники податку при складанні податкової накладної/розрахунку коригування можуть не заповнювати в їх заголовній частині поля реквізитів, які не визначені пунктом 201.1 статті 201 розділу V Податкового кодексу як обов'язкові, а саме:   
– місцезнаходження (податкова адреса продавця); місцезнаходження (податкова адреса покупця); номер телефону (продавця та покупця);
– вид цивільно-правового договору, його номер та дата;
– форма проведених розрахунків.
При цьому наявність чи відсутність у податковій накладній реквізитів заголовної частини, які не є обов'язковими, не може бути підставою для виключення такої податкової накладної/розрахунку коригування зі складу податкового кредиту, якщо немає інших підстав для його зменшення.  
Таблична частина податкової накладної/розрахунку коригування, яка визначає опис та номенклатуру товару, до затвердження нової форми податкової накладної/розрахунку коригування заповнюється без змін.
При цьому, до внесення відповідних змін до форм податкової накладної/розрахунку коригування, в частині виключення з них реквізитів, які не передбачені новою редакцією пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ, а також реквізитів, які втратили актуальність у зв'язку із запровадженням системи електронного адміністрування податку на додану вартість, податкова накладна/розрахунок коригування складаються за формою, встановленою Порядком №13, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року, але з урахуванням норм Закону №643-VIII.  
 
 
Чи може роботодавець подати поштою повідомлення про прийняття працівника на роботу?
 
 
Відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» (далі за текстом – Постанова № 413) повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Постанови № 413, до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Водночас повідомляємо, що Постанова № 413 не містить посилання на норми подання страхувальником повідомлення про прийняття працівника на роботу поштою.
 
 
Умови отримання автоматичного бюджетного відшкодування
 
 
ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві нагадує платникам ПДВ про законодавчі норми щодо права на отримання автоматичного бюджетного відшкодування. Отож, нормами пункту 200.19 статті 200 Податкового кодексу України право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку мають платники податку, які відповідають одночасно таким критеріям:
- не перебувають у судових процедурах банкрутства відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";
- юридичні особи та фізичні особи - підприємці, включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і до цього реєстру стосовно них не внесено записів про: відсутність підтвердження відомостей; відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання); прийняття рішень про виділ, припинення юридичної особи, підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до установчих документів юридичної особи; припинення державної реєстрації юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та стосовно таких осіб відсутні рішення або відомості, на підставі яких проводиться державна реєстрація припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;
- мають необоротні активи, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує у три рази суму податку, заявлену до відшкодування, або отримали терміном на один рік від банківської установи, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, фінансову гарантію, що діє з дня подачі відповідної заявки про повернення суми бюджетного відшкодування (у разі якщо за результатами перевірки встановлено порушення норм податкового законодавства в частині зайво заявлених сум податку до бюджетного відшкодування, така фінансова гарантія має бути продовжена додатково на термін до двох років), а також:
а) здійснюють операції, до яких застосовується нульова ставка (питома вага яких протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів (місяців) сукупно становить не менше 40 відсотків загального обсягу поставок (для платників податку з квартальним звітним періодом - протягом попередніх чотирьох послідовних звітних періодів)
або                                                                                  
б) здійснили інвестиції в необоротні активи у розмірах не менше ніж 3 мільйони гривень протягом останніх 12 календарних місяців. Платникам податку, які отримали право на автоматичне бюджетне відшкодування виходячи із цього критерію, сума такого відшкодування сукупно не може перевищувати суму податку, сплачену у складі вартості придбаних (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України)/споруджених необоротних активів незалежно від того, чи були вони введенні в експлуатацію;
- не мають податкового боргу.
Відповідно до пункту 200.20 статті 200 Кодексу контролюючий орган у разі встановлення фактів невідповідності критеріям автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ та відсутності у такого платника права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ зобов'язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подання звітності повідомити платника податку про відповідне рішення та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано.
 
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
bigmir)net TOP 100