ОФІЦІЙНИЙ САЙТ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
 
Шановні мешканці району! На сайті проводиться опитування щодо якості житлово-комунальних послуг. Не будьте байдужими - проголосуйте !
Головна Пошук e-mail

grafik-priyomiv.jpg
 

Наш банер

 baner_shrda.png
partnerski_proektu.png

Штабні тренування

kp_cos.png
priznachennya-subsidiy.png
uryadova-liniya.png
obgovorennja.jpg
vidkr_urjad.png
es.png
peremoga_70.png
plan_reform_2010_2014.jpg
museum_.gif
golodomor.png
academy.jpg

вологість:

тиск:

вітер:

karta1.jpg

Лічильник відвідувань

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні3375
mod_vvisit_counterВчора5532
mod_vvisit_counterНа цьому тижні22626
mod_vvisit_counterЗа місяць100001
mod_vvisit_counterЗа весь час2086508
Історія Шевченківського району Надрукувати Надіслати електронною поштою

538px-shevch-gerb.pngШевченківський район був створений згідно з постановою ЦВК УРСР 4 квітня 1937 року. У жовтні 2001 року район збільшився внаслідок злиття з колишніми Радянським та Старокиївським районами міста.

Історія району тісно пов'язана як з історією створення самого міста, так і з історією державотворення давньоруської держави - Київської Русі. Головні події славної історії України, пов'язані з боротьбою за створення незалежної Держави, проходили саме в межах Шевченківського району.

Серце древньої столиці Київської Русі, безумовно, - сучасний Шевченківський район. Саме тут, на цій території починалося будівництво славного міста. Тут жили наші предки, тому кожен куточок, кожна вулиця овіяні подихом історії, споминами про "матерь городов русских" і не дивно, що жоден район Києва не має стільки історичних реліквій як Шевченківський.

Віє древністю від назв вулиць (Олегівська, Володимирська, Глибочицька, Дорогожицька, Половецька, Татарська...), місць колишніх поселень - тут була стольна частина Києва - гради Кия, Володимира, Ярослава. До нашого часу збереглися найцінніші історико-архітектурні пам'ятки - Софійський собор (ХІ ст.), Володимирський собор (ХІХ ст.), Золоті Ворота, Михайлівський Золотоверхий собор, Покровський жіночий монастир.

У Шевченківському районі пролягала колись межа поміж містами Володимира та Ярослава, струменіла Глибочиця, велично поставали над світом Софійська і Львівська брами, духом високим святилася завжди Софія, далеко котилася слава майстрового люду Сирця і Лук'янівки...

Ядром становлення нашої держави була Старокиївська Гора. Саме тут Апостол Андрій поставив хреста, тут Святий Володимир проводив Вибір Віри та закладав основи державності, яку формували його син Ярослав та онук Всеволод. Саме центром Київської Русі була територія Шевченківського району, де засновано Київ - "Мати міст Руських". На Старокиївській горі археологи знайшли залишки древньої фортеці VІ століття, яку вважають "градом Кия" - резиденцією легендарного засновника Києва. Цьому місцю і судилося стати ядром давнього Києва, його Дитинцем, кремлем - політичним і адміністративним центром столиці давньоруської держави. Тут знаходилися палаци Ігоря, Ольги, Святослава.
Через Золоті ворота направлявся у Софію Богдан Хмельницький, намагаючись у 1648 році створити незалежну казацьку державу. Про це він та ієрарх Київський, митрополіт Сільвестр Косів промовляли у Софійському соборі.
Саме на території району закладались підвалини національної самосвідомості українського народу, тут виношувалися ідеї незалежності у Тараса Шевченка, Івана Франка, Панька Куліша, Михайла Максимовича, Миколи Костомарова, Михайла Драгоманова, Павла Чубинського, Агатангела Кримського.
Тут знаходилась Центральна Рада та Софійський (Богдана Хмельницького) майдан, де проголошувалися Універсали, відбувалось обрання гетьмана Павла Скоропадського та інші не менш важливі події, пов'язані з історією формування Української Держави.
Район зберігає чимало пам'ятних місць з доленосної історії державотворення України, тут знаходяться будинки, пов'язані з життєдіяльністю Апостолів Незалежності - Михайла Грушевського, Симона Петлюри, Володимира Винниченка, Георгія Нарбута, братів Кричевських, Патріарха Володимира Романюка, Али Горської тощо.
Саме на майдані Богдана Хмельницького відбувалися численні маніфестації иа мітинги, що привели до проголошення Незалежності 24 серпня 1991 року. Показово, що на території району понад 50 держав світу розташували свої посольства та представництва.
Все це дуже ретельно зберігається для нас та наших нащадків. Пройдемось Володимирською вулицею і зразу ж опинимось у древньому місті біля Золотих воріт та у дворі Софіївського собору. Скільки історичних подій пов'язано з цими спорудами. Ми бачимо і сьогодні його, як він вивершується, цей золотоверхий собор, у центрі "Верхнього міста", поруч із нинішньою площею Богдана Хмельницького.
А на Михайлівській площі - одній з найдавніших площ Києва, що виникла перед в'їздом до Михайлівського Золотоверхого собору, в травні 1996 року, під час святкування Дня Києва, отримав своє друге життя пам'ятник княгині Ользі, святому Андрієві Первозваному і просвітникам Кирилові та Мефодієві, відтворений на місці зруйнованого в 20-і роки монументу.
Вулиці нашого району - не лише транспортні артерії чи шляхи, це, насамперед, історія району, міста.
На площі Перемоги, яка з середини ХІХ століття була відома як Галицька площа та в 1952 році перейменована в площу Перемоги на честь перемоги у Великій Вітчизняній війні, розташовані найбільший торговий центр країни універмаг "Україна", готель "Либідь", Державний цирк.
Розповідаючи про вулиці навколо площі Перемоги, не можна собі уявити ці місця без назв - Шулявка та річка Либідь. Ці назви звичні для будь-якого киянина. У наш час вони більше розповідають про минуле Києва, ніж про сучасне. Вони увічнені в назвах станції метро та готелю, які розташовані у районі.
Від площі Перемоги починається проспект Перемоги - одна з найдовших магістралей міста (17,5 км.). На проспекті Перемоги знаходяться медичний та економічний університети, комбінат "Преса України", парк "Нивки", станції метро "Політехнічний інститут", "Берестейська", "Нивки", "Святошин" та на місці колишнього аеродрому, на якому відбулися перші в Києві повітряні польоти С.Уточкіна та М.Нестерова, в 1927 році споруджено комплекс кіностудії художніх фільмів ім. О.Довженка.
В 1908 році засновано Зоологічний парк, який є окрасою міста та улюбленим місцем відпочинку киян упродовж століття. У зоопарку налічується понад 3500 тварин і птахів, росте понад 130 видів зелених насаджень. Його площа складає близько 40 га.
Медичний університет ім. Богомольця засновано у 1841 р. як факультет київського університету, з 1995 року - медичний університет, в якому працюють 67 кафедр, центральна науково-дослідна лабораторія, навчальні музеї на кафедрах і Музей медицини.
Вздовж проспекту Перемоги розкинувся Пушкінський парк - справжня перлина міста, який був закладений у 1899 році. Праворуч від входу в парк встановлено пам'ятник О.С.Пушкіну.
Одна з найстаріших вулиць міста та району - вулиця Ярославів Вал названа на честь Ярослава Мудрого - великого князя київського (978-1054р.) В ХІ ст. вздовж сучасної вулиці Ярославів Вал проходив захисний вал. Вперше згадується як запланована вулиця у 1835 році. Під час свого існування часто змінювала назву, проте з 1975 року їй повернуто історичну назву - Ярославів Вал.
Вулиця Б.Хмельницького - одна з центральних магістралей Києва - простягається від Хрещатика до вул. О.Гончара. Забудова вулиці почалась в 30-х роках ХІХ ст. На вулиці Б.Хмельницького працювали, жили, навчалися, перебували українські та зарубіжні діячі науки, літератури, мистецтва, культури, про що свідчать численні меморіальні дошки.
На вулиці Володимирській розташовані величава споруда Національної опери України, в якому працювали неперевершені зірки оперного мистецтва та зірки балету, та знаменитий заклад - Київський державний університет імені Т.Г.Шевченко. Ще з середині ХІХ століття університет став одним з осередків науки і передової громадсько-політичної думки на Україні. Нині на 19 факультетах університету приблизно півтори тисячі викладачів навчають майже 20 тисяч студентів.
Володимирський собор, розташований на бульварі Т.Г.Шевченка, будувався на кошти відомих меценатів і на добровільні пожертвування киян майже 36 років. Будівництво завершилось у 1891 році. Геніальний художник Васнєцов зробив розписи у цьому соборі. Володимирський собор і сьогодні справжня святиня України.
Однією із найкрасивіших площ міста є Львівська площа. Всього 120 років тому сучасною Львівською площею закінчувалося місто. Ще за часів Київської Русі у великому захисному валові, що оточував Київ, приблизно там, де починається вул. Артема, стояла Жидівська брама, яка згодом дістала назву Львівської. Під назвою "Львівська" ця площа відома з 1860 року. Тут сходилися важливі шляхи, що йшли на північ і захід. В наш час на Львівській площі розташовані Державна податкова адміністрація України, Центральний будинок художника, будинок торгівлі.
Хто б не приїхав до нашої столиці, насамперед бажає обов'язково побачити й пройтися головною вулицею міста, яка розташована між Європейською та Бессарабською площами. Щоденно майже мільйон киян та гостей міста мають нагоду милуватися красою та чарівністю широкого проспекту, відомого у всьому світі - Хрещатика. Мимоволі складається таке враження, що всі дороги ведуть до Хрещатика. І дійсно це так: на головну вулицю столиці і держави виходять 18 вулиць.
Шевченківський район один з найдавніших, оригінальних, самобутніх - був створений згідно Постанови Центрального Виконавчого Комітету УРСР 4 квітня 1937 року.
Відповідно до рішення Київської міської ради від 30.01.2001р. №162\1139 "Про адміністративно-територіальний устрій м. Києва" у столиці утворено 10 районів, яким присвоєно відповідні назви. Таким чином, новостворений Шевченківський район, який об'єднав колишні Шевченківський, Радянський та частину Старокиївського районів, межує з Печерським, Голосіївським, Солом'янським, Святошинським та Подільським районами.
Межі новоствореного Шевченківського району простягнулися від вулиці Хрещатик (включаючи Європейську площу, Майдан Незалежності, Бессарабський ринок) на південному сході, до вулиці академіка Туполєва на північному заході. На півдні від вулиці Л. Толстого, залізничного вокзалу на захід по проспекту Перемоги. На півночі від вулиць Ольжича, О.Теліги на схід включаючи урочище Бабин Яр, Реп'яхів Яр, урочище Юрковиця, гора Щекавиця, Старокиївську гору, та верхні частини Андріївського узвозу та Володимирського узвозу.
Сучасна територія Шевченківського району займає площу 2,7 тисяч гектарів, де проживає 233,5 тисячі чоловік. Сьогодні він поєднує в собі високопродуктивну промисловість і будівництво, поліграфічне виробництво і розгалужену торгівлю, охорону здоров'я і сферу побутового обслуговування, широку мережу навчальних закладів та закладів культури. На території району понад 50 держав світу розташували свої посольства та представництва. До промислового комплексу району входить 71 підприємство. Торговельне обслуговування району здійснюють 1136 підприємств торгівлі та громадського харчування. Система освіти району представлена 108 установами та закладами: 52 загальноосвітні навчальні заклади, 49 дитячих дошкільних закладів та 7 позашкільних закладів освіти. Крім того, на території району розташовано 31 вищий учбовий заклад (І - ІV рівнів акредитації), зокрема Національний університет ім. Т.Г. Шевченка, Київський національний економічний університет, Національний медичний університет ім. Богомольця, Національний технічний університет України.
Всього налічується 828 пам'яток історії, культури, архітектури та археології. Шевченківський район - центр суспільно-політичної діяльності об'єднань громадян. Науковий потенціал представляють широко відомі і знані не тільки в Україні, а й за її межами науково-дослідні та проектно-конструкторські інститути. У Шевченківському районі розташована Національна Академія Наук України та більшість її інститутів.

 
20120121144641shevch-gerb.pngОпис герба Шевченківського району

Герб являє собою лазуровий щит, на якому зображені золота Софія Київська і золотий ключ. Софійський собор - це головна фігура герба, що символізує українську духовність. Ключ у геральдиці означає мудрість, знання та свободу вибору. Часто фігурує як емблема вільних міст, самоврядування. Золото на гербі - це символ багатства і величі, мудрості та духовності пращурів. Лазурна (синя ) барва - символ слави та величі. Увінчано герб золотим княжим вінцем із зображенням Архістратига Михаїла, бо на території Шевченківського району історично розташовувався державно-політичний центр Древньої Русі - Київ. На княжому вінці розміщено зображення Архістратига Михаїла, що є гербом м. Києва. Завершує композицію стрічка внизу герба з написом «Шевченківський район».

 

 
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
bigmir)net TOP 100