ОФІЦІЙНИЙ САЙТ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
 
Головна Пошук e-mail

el_zvern.png
grafik-priyomiv.jpg
 
grom_obgovor_2016.jpg
  statut_21042017215.jpg
pereimenuv.png
partnerski_proektu.png
___242_91.png
gromadcka-organ.jpg
likar1.jpg
baner_ghestova_mova.jpg
vidkr_urjad.png
465683155.png
museum_.gif
ban_osbb2210.jpg
derjava.jpg

Погода
Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер:

karta1.jpg

Лічильник відвідувань

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні133
mod_vvisit_counterВчора3804
mod_vvisit_counterНа цьому тижні27781
mod_vvisit_counterЗа місяць81258
mod_vvisit_counterЗа весь час7722235
Я маю право! Юстиція на кожен день
Трудовий договір чи цивільно-правова угода: основні відмінності Надрукувати Надіслати електронною поштою
19.10.2018
6449.jpg
Часто працівники навіть не підозрюють, які нюанси у правовідносинах із роботодавцем можуть виникати в зв’язку з оформленням так званих «трудових відносин» на підставі цивільно-правової угоди. 
Про що необхідно знати працівнику? 
Поняття
Трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства (установи чи організації) або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства (установи, організації) або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором чи угодою сторін (ст. 21 КЗпП України);
Цивільно-правова угода – це домовленість (правочин) двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (ч. 4 ст. 202, ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Правове регулювання
- укладення, розірвання трудового договору, умови праці за трудовим договором регулюються трудовим законодавством – Кодексом законів про працю та іншими законами.
- укладення, розірвання цивільно-правової угоди регулюється не трудовим законодавством, а цивільним – Цивільним кодексом України.
Детальніше...
 
Вийшов новий випуск програми «Я МАЮ ПРАВО!» про право власності на землю Надрукувати Надіслати електронною поштою
18.10.2018
12997.jpg
Міністерство юстиції України презентувало сьомий випуск програми «Я МАЮ ПРАВО!» на тему «Право власності на землю». Відеоматеріал створений за підтримки проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», який реалізується Канадським бюро міжнародної освіти у партнерстві з Координаційним центром надання правової допомоги та фінансується Урядом Канади.
«Я МАЮ ПРАВО!» – загальнонаціональний правопросвітницький ТВ проект, спрямований на підвищення рівня правової обізнаності громадян.
У сьомому випуску роз’яснюється, як українцям, які володіють земельними паями або земельними ділянками, захистити свої права та не стати заручниками шахраїв.
Конституція України відокремлює землю від інших об’єктів нерухомості і запроваджує принципи її особливої охорони. Так, згідно із 14-ою статтею Конституції, право власності на землю гарантується, воно може набуватися і реалізуватися громадянами, юридичними особами та державою, виключно відповідно до закону.
Детальніше...
 
Мирова угода як вихід з процедури банкрутства Надрукувати Надіслати електронною поштою
11.10.2018
Для підприємства-боржника дієвим способом виходу з процедури банкрутства може стати домовленість з кредиторами, а саме укладання мирової угоди.
Мирову угоду можна назвати одним з найефективніших способів фінансового оздоровлення підприємства-боржника.
Прощення та/або розстрочення чи відстрочення боргів, реструктуризація підприємства та інші способи виведення боржника зі скрутного фінансового становища, які можуть бути прописані в угоді, стануть компромісом між боржником та кредиторами. А домовленість між сторонами у справі про банкрутство, в свою чергу, сприятиме уникненню ліквідації підприємства-боржника та подальшому розвитку ринкових відносин.
Відповідно до частини першої статті 77 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №2343-ХІІ від 14.05.1992 (із змінами) під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та/або розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється шляхом укладення угоди між сторонами.
Детальніше...
 
Договір довічного утримання (догляду) Надрукувати Надіслати електронною поштою
11.10.2018
12567.png
Багато питань виникає у суспільстві, особливо у людей похилого віку, щодо укладання договорів довічного утримання (догляду).
Відносини пов’язані з договором довічного утримання (догляду)  регулюються спеціальними нормами Цивільного кодексу України, Сімейного кодексу України, а також Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Відповідно до положень Цивільного кодексу України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Передаючи у власність майно, відчужувач, насамперед, має за мету отримання матеріального забезпечення, догляду та послуг, яких він потребує. Утримання (догляд) може полягати як у матеріальному (натуральному чи грошовому) забезпеченні, так і наданні догляду. Сторони вправі самостійно визначати в договорі розмір, обсяг та періодичність надання матеріального забезпечення, види і зміст догляду (наприклад, надання житла, придбання продуктів харчування, одягу, побутових товарів, виплати грошових сум, медичне обслуговування тощо).
Детальніше...
 
Договір довічного утримання (догляду) Надрукувати Надіслати електронною поштою
10.10.2018
Багато питань виникає у суспільстві, особливо у людей похилого віку, щодо укладання договорів довічного утримання (догляду).
Відносини пов’язані з договором довічного утримання (догляду)  регулюються спеціальними нормами Цивільного кодексу України, Сімейного кодексу України, а також Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Відповідно до положень Цивільного кодексу України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Передаючи у власність майно, відчужувач, насамперед, має за мету отримання матеріального забезпечення, догляду та послуг, яких він потребує. Утримання (догляд) може полягати як у матеріальному (натуральному чи грошовому) забезпеченні, так і наданні догляду. Сторони вправі самостійно визначати в договорі розмір, обсяг та періодичність надання матеріального забезпечення, види і зміст догляду (наприклад, надання житла, придбання продуктів харчування, одягу, побутових товарів, виплати грошових сум, медичне обслуговування тощо).
У договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача. Також до обов’язківнабувача належить забезпечення відчужувача житлом.
Детальніше...
 
<< Початок < Попередня 1 2 3 Наступна > Кінець >>

Всього 1 - 9 з 21
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.