ОФІЦІЙНИЙ САЙТ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
 
Головна Пошук e-mail

el_zvern.png
grafik-priyomiv.jpg
 
grom_obgovor_2016.jpg
  statut_21042017215.jpg
pereimenuv.png
partnerski_proektu.png
___242_91.png
gromadcka-organ.jpg
likar1.jpg
baner_ghestova_mova.jpg
vidkr_urjad.png
465683155.png
400_240-3.jpg
ban_osbb2210.jpg
derjava.jpg

Погода
Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер:

karta1.jpg

Лічильник відвідувань

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні3222
mod_vvisit_counterВчора5561
mod_vvisit_counterНа цьому тижні24051
mod_vvisit_counterЗа місяць69610
mod_vvisit_counterЗа весь час7839218
Володимирська гірка Надрукувати Надіслати електронною поштою

vladimirskaya_gorka.jpgПарк «Володимирська гірка» заснований у 30-х рр. XIX ст., коли відбулося планування та упорядкування (заверше­но 1849) території стародавньої Михайлівської го­ри. Він розміщений на її верхній та нижній терасах, займає східну частину Старокиївської гори і стрімко обривається в бік Дніпра та Хрещатицької долини.

 

 

 

Дніпра зелені схили

 

Вот стою
на горке
На Владимирской.
Ширь во всю —
не вымчать и перу!...

Володимир Маяковський

У Києві є знакові місця, справжні рукотворні перлини, без яких неможливо уявити наше древнє і вічно молоде місто. Один з таких архітектурно-природних шедеврів — Володимирська гірка.

Володимирська гірка - це візитна картка Києва, справжня перлина садово-паркового мистецтва. Вона притягує до себе киян і гостей міста. Не дарма кажуть: хто не був на Володимирський гірці, той не бачив Києва...

Важкий підйом на крутий пагорб цілком компенсує усвідомлення того факту, що, «видряпавшись» таки на ціль, ви опинитесь біля місця дислокації давніх київських міських воріт, через які вирушали у походи слов'янські дружини, оберігаючи Русь від нападів ворога. Тут ще й тепер можна розгледіти уцілілу частину захисного валу.

У цю пору року Володимирська гiрка, як і прилеглі до неї столітній парк та дніпровські краєвиди, починає потроху «лисіти». Та для тих, хто не полінується ще цих вихідних піднятися на пагорб, відкриється фантастичний золотий пейзаж і унікальний шанс побачити у «розрізі» Оболонь і Поділ, відчувши всю велич Дніпра.

 

Екскурс в минуле

Як свідчать історичні джерела, Володимирська гірка входила до території третьої за часом виникнення частини стародавнього Києва, так званого “міста Ізяслава-Святополка”. Від Старокиївського плато відокремлювалась яром-балкою, вздовж якої за однією з версій проходив літописний “увоз Боричев”. Уперше Володимирська гірка згадується в “Повісті врем’яних літ”. 1108 року князь Святополк (Михайло) заклав тут новий храм на честь Архістратига Михайла, тому тамтешній Дмитрівський монастир згодом дістав назву “Михайлівський”, після чого вона поширилася і на територію теперішньої Володимирської гірки

До середини ХІХ століття Гірка була частиною старокиївської фортеці. Її схили укріплювали спочатку дерев’яними стінами з бійницями, а згодом земляними валами.

Схили Михайлівської гори, впорядковані і захищені від зсувів протягом 1840-49 рр., невдовзі були використані для розміщення міського публічного парку, який отримав свою назву від спорудженого у 1853 р. пам'ятника князю Володимиру. Територія, що прилягала з півдня до огорожі Михайлівського Золотоверхого монастиря, ще тривалий час залишалася не засадженою деревами.

Взагалі, назву Володимирська гірка пов’язують з тим, що тут на середній терасі з 1853 р. стоїть пам’ятник князю Володимиру – хрестителю Русі. Це перший у Києві скульптурний монумент. Його проект склав петербурзький скульптор В.Демут-Малиновський, здійснив барон П.Клодт, архітектором пам’ятника був професор О.Тон.

Величну статую святого князя з хрестом у правій руці і князівською шапкою у лівій встановлено на цегляному п’єдесталі з чавунним облицюванням. На п’єдесталі містяться горельєфне зображення хрещення киян, регалії ордену святого Володимира (зірки і хрести), символи хрещення «вогнем і мечем» та герб Києва – архангел Михаїл. Висота пам’ятника – 20, 5 м. Від нього відкривається краєвид на Труханів острів і Дніпро.

Кияни полюбляють відпочивати в затишному парку. Для них влаштовані альтанки на верхній та середній терасах. Остання з’явилася за цікавих обставин. У 1863 р. московський підприємець і меценат В.Кокорєв подарував Києву тисячу рублів на гарну альтанку біля монумента в. Володимира. Гроші вдячно прийняли, поклали до банку… і забули про них. Лише через 33 роки міська влада згадала про подарунок. За цей час завдяки банківським процентам сума більш ніж потроїлась, тож у 1897-98 рр. було споруджено відразу дві металевих альтанки – на Володимирській гірці та у сквері біля андріївської церкви.

Ще один вхід до парку є колишнім Михайлівським готелем. Біля цього входу не збереглося кілька значних споруд. У 1872 р. тут було зведено першу водонапірну вежу міського водогону, дві інші в парку “Хрещатий” (реставровані в 2004-му).

Неподалік від неї в спеціальному павільйоні містилася велика панорама «Голгофа», відома на всю Російську імперію, що представляла сцену Розп’яття на тлі Єрусалиму. Віденські художники Фрош і Крігер разом з їхнім київським колегою Фабіанським та цивільним архітектором Римським-Корсаковим створили живописне полотно розміром 93,8 на 12,9 метра з предметним планом і розташували це мистецьке диво в спеціальному павільйоні, спорудженому в стилі “модерн» (втрачена у 1930-і рр..).

У 1905 р. інженери Абрагамсон і П’ятницький разом із архітектором Баришниковим реалізували на Владимирській гірці оригінальний проект київського фунікулера, зручний транспортний засіб із двома підвісними вагонами. Верхня станція збереглася у частково реконструйованому вигляді, в її залі у 1995 р. встановлено історичну діораму.

На початку XX ст. у парку виникли ще дві дерев'яні споруди: тир на нижній терасі (у радянський час перероблений на літній кінотеатр; який проіснував до 1970-тих років) та панораму "Голгофа" на верхній терасі (відкрито 1902 р., зруйновано 1935 р.).

Більшість вищеописаних пам’ятників було знищено під час Громадянської війни. Після зруйнування ансамблю Михайлівського Золотоверхого монастиря у 1934-37 рр., частина його території вздовж схилу до фунікулеру була приєднана до парку, площа якого досягла 10,6 га.

Лише у 90-ті роки минулого століття було відбудовано Михайлівський собор та проведено комплексну реконструкцію парку. Але для того, щоб повернути схилах Дніпра їх історичне обличчя потрібно ще довго плідно працювати.

 

Перспективи на майбутнє

Період занепаду Володимирської гірки відходить у минуле. З відтворенням Михайлівського комплексу та церкви Різдва на Поштовій площі, після впорядкування простору між Софійською та Михайлівською площами архітектурно-містобудівне значення парку-пам’ятки неабияк зросло. Отже постало питання невідкладної реконструкції цієї місцини.

Вже не один рік громадськість Києва активно обговорює всілякі проекти реконструкції Володимирської гірки і лише у цьому році процес рушив з мертвої точки.

Столичні фахівці з "Київпроекту" розробили план реконструкції Володимирської гірки. Вони наполягають на відтворені панорами "Голгофа" та водонапірної вежі, які вважаються символами пам'ятки.

Як розповів головний інженер “Київзеленбуду” Анатолій Загоронюк, на першочергові роботи зі столичного бюджету виділено два мільйони гривень.

Анатолій Олексійович вважає, що спочатку потрібно “розкривати” оглядові майданчики, проріджувати зелені насадження. Звичайно, ці питання надто делікатні з огляду на те, як хворобливо реагують мешканці міста навіть на поодинокі факти вирубування дерев. Щоб не допустити будь-якого суспільного напруження, учасники громадського обговорення проекту реконструкції Володимирської гірки висловили певність у тому, що без широкого роз’яснення плану дій реставраторів просто не обійтися. Вже найближчим часом зеленбудівці встановлять в парку інформаційні щити, з яких мешканці довідуватимуться про види та обсяги робіт, їхню кошторисну вартість.

Панорама “Голгофа” — якраз той об’єкт, який приваблюватиме і киян, і туристів. Цю саму думку продовжив і начальник Головного управління охорони культурної спадщини Руслан Кухаренко. «Абсолютно неприпустимим є те, що панораму не буде відтворено, - заявив він. - Над створенням “Голгофи” протягом дев’яти місяців працювали найкращі австрійські живописці».

Фахівці ландшафтного будівництва пропонують, зокрема, оновити центральну алею парку, замінивши “різнокаліберну” рослинність на дерева однієї породи й одного віку. Загалом віковий “різнобій” рослинності вражає експертів. За їхніми даними, на Володимирській гірці можна бачити 100—150-літніх “старожилів” і 10—20-літні дерева. Проте тільки 15 відсотків насаджень перебувають в задовільному стані. Отож без “хірургічного” втручання не обійтися, впевнені зеленбудівці столиці й інші учасники громадського обговорення проекту реконструкції паркової зони.

Володимирська гірка — особливе місце стародавнього Києва. За словами першого заступника голови Шевченківської райдержадміністрації Юрія Риженка, визначну пам’ятку садово-паркового мистецтва потрібно відтворити в первозданному ансамблі. Від огорожі до альтанок. Треба знайти майстрів, які не спотворять красу, що залишилася нам у спадок. Йдеться про відновлення тих споруд і об’єктів, які можуть стати єдиним архітектурним ансамблем, органічною частиною нашої київської перлини. До речі, оновлена Володимирська гірка ідеально “впишеться” в туристичний маршрут, який охопив би Золоті Ворота, Софійську площу, Михайлівський Золотоверхий монастир, Володимирську гірку. Принаймні, в цьому вже нині впевнені фахівці. А тим часом замовники реконструкції та проектанти готують документацію до остаточного затвердження. Зеленбудівці стверджують, що за сприятливих умов реконструкцію та благоустрій Володимирської гірки можна завершити вже нинішньої осені.

 

Довідка

Володимирська гірка - парк, що було закладено в середині XIX століття. Площа - 10,6 га. Розміщений на верхній і середній придніпровських терасах київських пагорбів. В давнину Володимирська гірка називалася Михайлівською горою. Тут розміщувався Михайлівський Золотоверхий монастир. Впорядкування та планування схилів Володимирської гірки розпочалося в 30-40-х роках XIX століття. Близько 1900 на Володимирській гірці було споруджено панораму «Голгофа». Композиційний центр парку - пам'ятник князю Володимиру. В північній частині парку в 1905 було пущено фунікулер. На верхній терасі парку проводились виставки квітів. Тут знаходиться пам'ятник архітектури XVIII століття - трапезна Михайлівського Золотоверхого монастиря.

 
< Попередня   Наступна >
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.