Новини

  • Квіткова мініатюра Шевченківського району

    Волошковий глобус Шевченківського району, університет ім.Т.Г.Шевченка з червоних гвоздик і Національний цирк з багряним тигром знайшли своє втілення у дарах флори - у парку „Дорогожичі", де відбулася щорічна виставка „Квітковий вернісаж", присвячена 70-річчю Шевченківського району. Вернісаж розпочинає парад ювілейних свят, які районна адміністрація на чолі головою Віктором Пилипишиним запланувала на вересень. Відкрили виставку заступники голови району - урочисто розрізали червону стрічку і запросили гостей свята до мініатюрної квіткової копії Шевченківського району.

    Чи були ви коли-небудь у „Діснейленді"? Це місце славиться тим, що копіює казкові містечка й королівства у зменшеному варіанті. Щось на зразок „Діснейленду" панувало і в парку „Дорогожичі". Там умілі руки майстрів зеленого господарства створили квіткову копію Шевченківського району. Тринадцять експонатів виставки, над якими працювали більше ста працівників КП УЗН, були виконані з квітів. Від розробки дизайну і створення каркасів кожного витвору до його оформлення рослинами пройшло більше місяця. Кожному майстрові надали можливість відтворити у фіалках, гвоздиках і бегоніях саме ту територію, де він працює щодня.

    Виставка вже стала традиційною для шевченківців. Багато директорів шкіл зробили школярам подарунок: замість звичного уроку біології в класі - похід на „Квітковий вернісаж", де поєднання природи і людського таланту постало перед дітьми у всій красі. Тож уперед, на екскурсію!

    На початку алеї - глобус району з волошок. Далі - бульвар Тараса Шевченка і точна копія пам'ятника поету, яку було спеціально замовлено і вилито з металу, Володимирська гірка зі Святим Володимиром із хрестом у правиці, знаменитий танк, що на просп. Перемоги, символи міста - величезний годинник і безліч каштанів, автомобіль, як невід'ємний атрибут кожного мегаполісу, а також різні кольорові варіації загадкових Інь та Янь. Як же обійтися без озер, яких у районі досить багато. У квіткових водоймищах, обкладених мохом і ліліями, як і годиться, плавали коропи й Блакитний рак. У самому ж центрі парку височів корабель, парусом якому служив прапор з гербом Шевченківського району.

    Окреме місце у прогулянці парком відвідувачі виділили для ділянки, де розташувався Національний цирк і його новоспечений сторож - тигр із чорнобривців. Веселий говіркий клоун у кумедному капелюсі не давав дітям нудьгувати ні на хвильку - розповідав смішні історії і просив не дратувати „злого охоронця".

    А для тих, хто після оглядин виставки вже не мислив свого життя без буяння флори у власній квартирі чи дворі, працював ярмарок. Кімнатні рослини в горщиках, добрива до них, насіння овочів та фруктів, сувеніри з шишок і дерева, а також свіжий мед в банках і сотах. Гості виставки несли додому не тільки море естетичного задоволення, а й повні торби корисних покупок.

    У другій половині дня визирнуло сонце. Хтось із відвідувачів слушно поцікавився, чи довго простоять витвори квіткового мистецтва на сонці чи, навпаки, їм краще в холоді. Зеленбудівці запевнили, що довго. Щодня рослини поливатимуть, підстригатимуть й удобрюватимуть, тому вернісаж зможе простояти у такому вигляді аж до перших морозів.

  • Перший літературний рекорд району

    З 8 по 10 вересня Шевченківський район став центром мистецького життя в Україні. Цими днями в рамках святкування 70 річниці району відбувався Перший літературний фестиваль. Шевченківська адміністрація разом з мистецьким об'єднанням «Остання барикада» вирішили зробити справжній сюрприз всім шанувальникам сучасного мистецтва. Привітати район з ювілеєм приїхали провідні українські поети, письменники, барди.

    8 вересня фестиваль відкрився творчім вечором провідного українського поета-письменника Юрка Покальчука. Юрко під акомпонемент гурту «Вогні великого міста» проспівав значну частину своїх поезій, поспілкувався з публікою, дав корисні поради починаючим майстрам слова.

    А наступного дня відбулася феєрія, якої Київ ще не бачив. У самому центрі столиці біля пам'ятника княгині Ользі більше ста українських поетів читали твори аж до ранку. Свої пісні протягом ночі виконували і провідні українські барди. Акція називалась «Ніч поезії». Це дійство супроводжувалося неймовірним вогняним шоу. Всі бажаючі вночі могли зігрітися гарячою кавою та чаєм. А оригінальна підсвітка та декор сцени довершили справжню святкову атмосферу. Організатори зробили акцію настільки цікавою, що багато киян, випадково опинившихся на Михайлівській площі у неділю ввечері, дзвонили близьким та друзям і пропонували негайно під'їхати сюди.

    Завершився фестиваль 10 вересня закритою вечіркою для української творчої еліти, де поети могли поспілкувати в неформальній атмосфері, обмінятися досвідом та просто відпочити.

    Наостанок літератори подякували Шевченківській адміністрації та особисто Віктору Пилипишину за розуміння та підтримку таких надважливих для української літератури заходів, і висловили сподівання на подальшу співпрацю.

На початок